7 клас 31.01.2023 Розмічання заготовки
7 клас 31.01.2023
ТЕМА:
Розмічання
заготовки
Актуалізація опорних знань
- 1. Пригадай, якими графічними документами користуються під час виготовлення виробів.
- 2. Яка технологія розмічання площинних виробів?
- 3. Які відомі тобі інструменти використовують для розмічання виробів?
- 4. Яку інформацію необхідно знати, щоб виготовити виріб?
- 5. Яке призначення шліфувального паперу? Які його марки використовують для шліфування заготовок з деревини?
Технологічний процес виготовлення виробу
з деревини має певну логічну послідовність технологічних операцій. Процес
виготовлення деталі з деревини можна умовно розділити на 3 етапи: підготовчий,
обробний та опоряджувальний.
До підготовчого етапу належать вибір
заготовок та розмічальні роботи. Обробний етап включає всі технологічні
операції, за допомогою яких змінюють форму та розміри заготовок з метою
отримання необхідної деталі (ці операції будемо послідовно вивчати в наступних
параграфах). Опоряджувальний етап передбачає виконання оздоблення та покриття
виробів захисними плівками.
Отже,
виготовлення виробу починають з вибору необхідних заготовок, які б задовольняли
вимоги до виробу щодо розмірів деталей, способів оздоблення, умов експлуатації,
відсутності вад тощо.
Розмічання
виконують відповідно до креслень деталей за допомогою різноманітних
інструментів та пристосувань, з якими ти ознайомишся далі в цьому параграфі.
Від якості розмічання залежить точність та якість виконання всіх наступних
технологічних операцій. Тому розмічальні роботи проводять максимально точно та
відповідально (мал. 1).
Мал. 1. Економне
розмічання заготовок
Розмічанням називається
операція нанесення на заготовку ліній, що визначають контури деталі або місця,
які підлягають обробці. Основне призначення розмічання полягає в зазначенні
меж, до яких потрібно обробляти заготовку. Перед розмічанням на заготовці
визначають вимірювальні бази (базові крайки, або, по-іншому, базові сторони),
тобто місця, від яких буде вестися відлік. Їх можна відразу позначити олівцем,
наприклад буквою «Б». Позначки унеможливлюють плутанину під час розмічання та
контролю. Потім розраховують, яку кількість деталей можна виготовити із
заготовки, щоб менше було відходів. Адже значна кількість відходів суттєво
здорожчує виготовлення виробу.
Якщо
на шматку конструкційного матеріалу (дошка, брусок, рейка тощо) поряд мають
розташовуватися декілька заготовок, то слід врахувати, що їх необхідно
розпиляти, а після розпилювання ще й обробити до потрібної точності та якості
поверхні. Тому між контурами заготовок необхідно залишити приблизно 4...6 мм,
залежно від інструменту, який є в шкільній майстерні. Припуск не повинен бути
надто великим або надто малим, оскільки великі призводять до надлишкової
витрати матеріалів, а малі - до браку заготовки. Не бажано розташовувати
заготовки на місцях із сучками, тріщинами та іншими вадами. Спочатку вибирають
місця та розмічають найбільші за розміром заготовки, потім - менші за розміром.
Залежно
від виду технологічних операцій для розмічання та контролю форми й розмірів
виробів застосовують різноманітні розмічальні та вимірювальні інструменти (мал. 2).
Мал. 2. Деякі
розмічальні та вимірювальні інструменти (а, б), прийоми роботи (в, г)
Рулетка (мал. 2, а) - металева стрічка з
нанесеними на ній через 1,0 мм поділками, яка намотана на котушку з механізмом,
що дозволяє змотувати вимірювальну стрічку. Ціна поділки рулетки 0,5...1,0 мм,
точність вимірювання вважається 0,5 мм. Використовується для роботи з
довгомірними заготовками, вимірювання лінійних розмірів (довжини, ширини,
висоти тощо), відкладання великих розмірів.
Лінійка металева (мал. 2, б)
використовується з такою самою метою, що й рулетка, але під час роботи із
заготовками малих розмірів. Жорсткість лінійки дозволяє проводити прямі лінії.
Можна використовувати пластмасові або дерев’яні лінійки, однак кращу точність
та прямолінійність ліній забезпечує саме металева лінійка.
Розмічальні лінії наносять на деревину олівцем або
вістрям відповідного різального інструмента. Олівець нахиляють під кутом
40...60° у напрямку руху та від лінійки, вістря притискають до розмічального
інструмента (мал. 3, а).
Мал. 3. Прийоми
роботи розмічальними інструментами
Для розмічання кіл та дуг використовують
креслярський циркуль (мал. 3, б).
Велику кількість складних за контуром деталей найкраще розмічати за шаблоном.
Столярні кутники (мал. 4) раніше традиційно виготовлялися з деревини, але в наш час ширшого розповсюдження набули металеві кутники. Кутники використовують для проведення ліній під прямим кутом до базової крайки, а також для перевірки прямого кута. Кутник складається з товстої деталі, яку називають колодкою, або п’яткою, та тонкої лінійки - пера. Товстіша колодка забезпечує зручне прикладання кутника та його фіксацію на базовій крайці. Перед використанням кутник необхідно перевірити, особливо якщо він новий, щойно куплений. Для цього обирають заготовку або пиломатеріал із заздалегідь перевіреною базовою крайкою, прикладають кутник та проводять лінію, перевертають кутник іншим боком та проводять ще раз лінію в тому самому місці (мал. 4, б). Якщо лінія одної товщини, то кутник має прямий кут і його можна використовувати.
Мал. 4. Столярний кутник та прийоми роботи ним
Для перевірки горизонтальності та вертикальності поверхонь використовують рівні (мал. 5).
Мал. 5. Рівень: а - загальний
вигляд; б - схема: 1 - поверхня; 2 - підкладна планка; 3 - корпус рівня; 4 -
ампула-трубка
Вставлені в металевий корпус запаяні ампули-трубки наповнено спиртом, у яких є бульбашки повітря. Розташування бульбашки рівня в нульовому (середньому) положенні підтверджує горизонтальність (вертикальність) поверхні.
Перед використанням інструмента необхідно оглянути його щодо наявності пошкоджень. Класти інструменти на верстак слід вістрями від себе.
Не
допускається використання розмічальних та вимірювальних інструментів не за
призначенням, оскільки це може призвести до їх пошкодження та унеможливлення
виконання точних вимірювань.
Після
завершення роботи вимірювальні та розмічальні інструменти очищають від бруду і
зберігають у відведених для них місцях у спеціальних футлярах або укладках.
ЗАКРІПЛЕННЯ ТЕРМІНІВ
Базова крайка - крайка, від
якої розпочинають розмічання заготовки.
Брак - виріб низької
якості, який не відповідає вимогам, передбаченим кресленням.
Гольник - подушечка або
коробочка, де зберігаються швацькі голки.
Заготовка -
конструкційний матеріал відповідних розмірів, призначений для виготовлення
деталі виробу.
Припуск - шар
матеріалу, який залишають після неточних технологічних операцій для подальшої
точної обробки з метою дотримання потрібних розмірів та форми деталі.
Питання для закріплення
1.
Що спільного у вимірюванні та розмічанні? У чому відмінність?
2.
Які інструменти використовують для вимірювання та розмічання?
3.
Від чого залежить якість розмічання та точність вимірювання?
4.
Яких правил безпечної праці необхідно дотримуватися під час вимірювання та
розмічання?
Тестові
завдання
1. Розмічання - це...
- А операція, наступна після різання та стругання
- Б перша операція перед пилянням та струганням
- В операція, послідовність виконання якої встановлюється працівником
2. Розмічання заготовки майбутнього
виробу виконується...
- А точно за кресленням
- Б з припуском на обробку
- В з надлишком шару матеріалу, товщина якого залежить від твердості деревини
3. Припуском у деревообробці називають
шар матеріалу, який...
- А утворює розмічальний інструмент
- Б утворює різальний інструмент
- В залишають на заготовці для її кінцевої обробки
4. Який інструмент використовують для
розмічання великої кількості деталей, що мають однакову форму?
- А лінійку
- Б кутник
- В шаблон
- Г набір розмічальних інструментів
5. Що вибирають орієнтиром під час розмічання заготовки?
- А довшу крайку
- Б коротшу крайку
- В базову сторону
- Г будь-що з переліченого
- Д правильної відповіді немає
Нагадую! За відповіді виставлятимуться оцінки, з яких будуть складатися семестрові оцінки.
Відповіді надсилайте на електрону адресу: irina.kefala@gmail.com
Обов'язково фіксуйте дату виконання і своє
прізвище!
МИРУ ТА ПЕРЕМОГИ ВСІМ
Коментарі
Дописати коментар