11 клас 24.05.2023 Перспективні напрямки розвитку Збройних сил України.
11 клас 24.05.2023
ТЕМА: ПЕРСПЕКТИВНІ НАПРЯМКИ РОЗВИТКУ ЗСУ
Основні напрями
розвитку озброєння та військової техніки на довгостроковий період —
стратегія розвитку затверджена Кабінетом Міністрів України своїм розпорядженням
від 14 червня 2017 №398-р, яка визначає основні напрями розвитку озброєння та
військової техніки на довгостроковий період.
Проект розпорядження було розроблено на виконання Указу
Президента України від 2 серпня 2016 року № 323/2016 "Про введення в дію
Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 20 травня 2016 року
"Про заходи з розвитку оборонно-промислового комплексу України"
відповідно до пункту 44 Воєнної доктрини України, затвердженої Указом
Президента України від 24 вересня 2015 року № 555/2015.
Документ дає
можливість впровадити єдині підходи до формування науково-технічного та
технологічного набутку під час створення сучасних зразків озброєння та
військової техніки з урахуванням потреб сектору безпеки і оборони держави,
створити підґрунтя для розробки нових програм щодо розвитку ОВТ та визначити
орієнтир для вітчизняних підприємств оборонно-промислового комплексу в напрямі
розвитку ОВТ на довгостроковий період.
Перспективна система озброєння сектору безпеки та
оборони
Розроблення
основних напрямів розвитку озброєння та військової (спеціальної) техніки на
довгостроковий період сприяє визначенню необхідних складових перспективної
системи озброєння Збройних Сил, інших військових формувань сектору безпеки і
оборони.
Система озброєння — збалансована багаторівнева
організаційно-технічна система, яка є сукупністю функціонально пов’язаних і
організаційно впорядкованих за структурою видів та родів військ, бойових
засобів і засобів забезпечення, призначених для виконання завдань силами
оборони.
У визначеній
перспективі розвиток основних складових системи озброєння відбувається
еволюційним шляхом та базується на загальносвітових тенденціях розвитку
озброєння та військової (спеціальної) техніки, а саме розвитку:
·
сучасних
засобів розвідки, зв’язку, захисту інформації та автоматизованого управління;
·
роботизованих,
автономних і дистанційно керованих зразків озброєння та військової техніки
різного призначення та базування
·
високотехнологічних,
високоточних засобів ураження у складі розвідувально-ударних систем, у тому
числі великої дальності;
·
високоефективних,
багатофункціональних зразків бойової і спеціальної техніки наземного, морського
та повітряного базування;
·
сучасних
систем і засобів радіоелектронної боротьби, протидії технічним розвідкам та
високоточній зброї противника;
·
сучасних
інформаційних засобів для боротьби в інформаційному просторі.
ОВТ Сухопутних військ та окремих родів військ
ОВТ Сил спеціальних операцій та високомобільних
десантних військ
ОВТ Повітряних Сил
ОВТ Військово-Морських Сил
ОВТ спеціальних військ
ОВТ на нетрадиційних принципах дії
Розроблення:
·
зразків
зброї з використанням генераторів електромагнітного імпульсу (засобів
розмінування, електромагнітних бомб, керованих ракет тощо);
·
бойової
лазерної системи для ураження повітряних і наземних цілей;
·
радіочастотної
зброї в міліметровому діапазоні довжин хвиль — за умови постачання потужних
генераторних приладів від іноземних партнерів;
·
зброї
нелетальної дії.
Розвиток перспективних виробів та технологій у
сфері виробництва
-Вироби та
технології щодо ураження та захисту особового складу та техніки
-Інформаційні
та комунікаційні технології
-Оптичні
технології
-Хімічні
технології
-Технології
матеріалознавства
-Технології
електроніки
-Технології позиціонування, навігації і часу
Розвиток ЗС України (враховуючи воєнно-політичну
ситуацію та нинішні можливості держави) здійснюється за принципом оборонної
достатності, шляхом створення невеликих за чисельністю, економічно
необтяжливих, добре озброєних, боєздатних, мобільних, придатних до швидкого
розгортання полі функціональних сил, спроможних зробити гідний вклад у
забезпечення регіональної та глобальної безпеки. Аналіз досвіду врегулювання
воєнних конфліктів після завершення холодної війни, а також прогнозування їх
можливого характеру в майбутньому, форм та способів застосування в них військ
(сил) доводить, що цілі можуть бути досягнуті лише завдяки спільним діям усіх
видів збройних сил при їх ефективній взаємодії, гнучкому управлінню,
безперебійному забезпеченню.
Відтак, можна визначити перспективні напрями розвитку бойових можливостей ЗС України як
системо утворюючого компонента ВОД.
Організаційна адаптація, яка полягає у створенні модульних організаційно штатних
структур Збройних Сил, що мають забезпечувати швидку ре конфігурацію загальних
можливостей для виконання профільних і специфічних завдань як самостійно, так і
в комбінації з елементами інших військових формувань. Міжвідомча
інтеграція –
скоординована ефективна взаємодія ЗС з іншими інституціями держави та
міжнародними організаціями. Діяльність ЗС України має бути ефективно
інтегрована в систему використання всіх інструментів національного потенціалу
та міжнародних організацій. Удосконалення системи управління, її інтеграція в
єдину систему державного управління і створення умов для взаємо сумісності з
інформаційними структурами європейської та євроатлантичної безпеки. Перехід до
єдиної системи матеріально технічного забезпечення – логістики ЗС України. При
цьому, великого значення необхідно надавати залученню цивільного сектора
промисловості і транспорту для вдосконалення системи матеріально технічного
забезпечення.
Пріоритети в оснащенні
військових частин ОВТ спрямовані на
розробку і створення перспективних типів,
модернізацію і підтримку
боєздатного стану наявних зразків озброєння
та військової техніки. Проте,
враховуючи теперішній стан української
економіки, найближчим часом
можна говорити, скоріш за все, про
модернізацію наявного парку ОВТ.
В системі оперативного забезпечення військ
(сил) на перший план висувається необхідність підвищення можливостей підрозділів
і засобів радіоелектронної боротьби, що в перспективі має всі передумови стати окремим
родом військ.
Професіоналізація ЗС України, яка, крім
іншого, передбачає використання можливостей участі України у „Процесі
планування та оцінки сил” НАТО, багатонаціональних навчаннях у межах програми „Партнерство
заради миру”, міжнародній миротворчій діяльності як засобу підвищення рівня
професіоналізму на практиці. Що стосується визначення оптимальної чисельності
особового
складу ЗС України в мирний час, то автор вбачає
ефективним застосування формули „1 + 0,5", де „1" відображає
чисельність сил, необхідних для участі в одній воєнній кампанії, а „0,5"
складає половину попереднього показника для захисту національної території та від
мобілізування Збройних Сил за необхідності протидії агресії на іншому напрямі
або участі одночасно в кількох операціях на різних ТВД.
Шляхи
реалізація основних напрямів розвитку озброєння та
військової
(спеціальної) техніки на довгостроковий період
Реалізація основних напрямів розвитку
озброєння та військової (спеціальної) техніки на довгостроковий період повинна
здійснюватися відповідно до визначених потреб та фінансово-економічних
можливостей держави шляхом:
-
максимального використання досягнень вітчизняної
науки;
-
розвитку технологічних можливостей
оборонно-промислового комплексу, насамперед у сфері базових і критичних
технологій за рахунок реалізації середньострокових державних та інших програм і
спрямовується на підготовку виробництва для забезпечення виготовлення нового,
модернізацію наявного озброєння та військової (спеціальної) техніки на високому
рівні та в необхідній кількості.
Поступовий
розвиток озброєння та військової (спеціальної) техніки і формування наукового,
технологічного та технічного потенціалу за відповідним напрямом здійснюється у
результаті реалізації пріоритетних напрямів розвитку озброєння та військової
(спеціальної) техніки шляхом проведення фундаментальних та пошукових досліджень
для забезпечення потреб безпеки і оборони за такими напрямами:
-
технологія створення напівпровідникових матеріалів
і мікроелектронних схем;
-
програмне забезпечення електронно-обчислювальної
техніки;
-
штучний інтелект і робототехніка;
-
оптико-електронні прилади і пристрої;
-
високочутливі локатори для виявлення малопомітних
цілей;
-
імпульсні джерела енергії;
-
матеріали з високою енергетичною здатністю;
-
гіперзвукові засоби ураження;
-
композиційні матеріали.
• забезпечення стримання збройної агресії проти України та відсіч їй;
• забезпечення недоторканності повітряного і підводного простору в межах територіального моря України. Крім вказаного, враховуючи наявність внутрішньополітичних дестабілізуючих факторів і можливість їх ескалації та обмежені можливості внутрішньо функціонального компоненту ВОД щодо протидії їм, участь України в колективних системах безпеки, а також актуалізацію тероризму, на ЗС України покладаються додаткові специфічні завдання:
• запобігання терористичним актам та участь в антитерористичних операціях;
• участь у локалізації та нейтралізації внутрішньодержавних збройних конфліктів;
• участь в операціях багатонаціональних сил, які створюються за рішенням Ради Безпеки ООН для запобігання воєнним конфліктам та їх розв’язання.
Ефективний розвиток військової сфери України в майбутньому вбачається можливим за умови інтеграції усіх військових формувань держави в об’єднану конструкцію з подальшим її перетворенням на цілісну систему ВОД. При цьому особливу увагу варто приділяти створенню єдиних підсистем забезпечення її життєдіяльності, а роль системо утворюючого компонента має належати ЗС України. Основним перспективним завданням національної воєнної політики в цьому напрямі вбачається проведення процедур нормативно-правового, організаційного, оперативно-стратегічного та ресурсноекономічного забезпечення процесу військового будівництва. Такий підхід потребує раціонального розподілу ресурсів для підтримання на належному рівні бойових можливостей ЗС з одночасною модернізацією їх окремих елементів. За умови повноцінного одночасного інвестування поточного утримання компонентів ВОД та інвестування перспективних програм буде забезпечено високий рівень обороноздатності України.
Коментарі
Дописати коментар