10 клас ПОШУК НОВИХ ІДЕЙ. СТВОРЕННЯ ОБ'ЄКТУ ПРОЕКТУВАННЯ

21.05.2020

28.05.2020

ПОШУК НОВИХ ІДЕЙ. СТВОРЕННЯ ОБ'ЄКТУ

  ПРОЕКТУВАННЯ

          Попередня робота над проектом зводилася до пошуку і накопичення інформації, розгляду моделей-аналогів. Тепер починається етап генерування ідей, створення ескізів. Усебічно дослідивши ідею  формується  та пропонуються різноманітні ідеї, а згодом і варіанти конструкції, визначаються та обговорюються  оптимальний варіант запропонованої конструкції, найбільш вдалі параметри своєї майбутньої конструкції, із погляду умов використання, із власного досвіду та досвіду оточуючих. Школяр учиться аналізувати, порівнювати, узагальнювати, проводити корекцію, планує свою наступну діяльність. Поряд із цим він узагальнює вивчений матеріал, цим самим включаючи його в загальну систему своїх знань і вмінь. Під час виконання проекту учні приходять до висновку, що кожен виріб, послугу можна виконати різними шляхами – варіантів вирішення завдань є безліч. Тому школярам потрібно кілька разів намалювати, прочитати і, лише переконавшись у тому, що певний варіант найбільш технологічний, економічний, екологічний, відповідає вимогам дизайну, задовольняє вимоги школи, сім'ї або ринку, приступити до його виготовлення. Для створення банку ідей щодо пошуку рішення власного проектного завдання учні застосовують різні методи та прийоми дизайнерської творчості (асоціативні методи, біологічні аналогії, комбінаторні методи, прийоми зміни матеріалів і розмірів тощо). Усі ідеї необхідно замалювати, скласти короткий словесний опис кожного варіанта, а також проаналізувати їх переваги і недоліки (якщо з першого разу вдалого рішення проектної проблеми не буде знайдено, процес генерування ідей повторюють знову і знову, до тих пір, поки проблема не буде вирішена). Потім учень разом з учителем обирають найбільш вдалий варіант майбутнього виробу з точки зору його функціональності, технологічності, ергономічності, економічності, естетичності та можливості його самостійної реалізації.

                               Методи і прийоми вирішення творчих задач

Протягом багатьох століть люди у процесі творчості користувалися

так званим методом проб і помилок. Він широко відомий,

загальнодоступний, але малоефективний. Його суть – простий перебір

різноманітних варіантів розв’язків проблеми, що може тривати декілька років, а інколи навіть і все життя.

      На початку ХХ століття у зв’язку зі стрімким розвитком науки і

техніки виникло питання: «Чи може процес творчості бути керованим? Чи

може будь-яка людина навчитись робити творче відкриття?» І дотепер

однозначної відповіді на це питання немає. Проте, у винахідників виникла

ідея віднайти деякі універсальні способи (методи), які б допомогли швидко

розв’язати проблемну ситуацію, згенерувати велику кількість оригінальних

пропозицій. Такі методи були розроблені і показали свою ефективність у

різних галузях людської діяльності.

Творчість – це вихід за межі уже відомого знання і пошук ще

невідомого (згадайте вислів: «Піди туди, не знаю куди, знайди те, не знаю

що»). Тому найважливішою умовою творчості є зняття інерції мислення і

руйнування усталених стереотипів. Усе нове, в силу своєї незвичайності,

майже завжди спочатку сприймається як безглуздя або навіть божевілля,

часто викликає непорозуміння, скептичні посмішки чи страх. Усі винаходи і

наукові відкриття мають свою складну, а часто й трагічну історію. Може

минути декілька століть, перш ніж вони стануть зрозумілими і необхідними

людям.

Методи творчості, розроблені різними винахідниками, психологами,

письменника-фантастами, базуються саме на принципі переборення інерції

мислення і розкріпачення думки. Методів і прийомів творчості досить багато.

    Ці методи і прийоми, використання яких буде доцільним у

навчальній проектно-технологічній діяльності учнів для розв’язку

конкретних проектних проблем, а також розвитку креативності школярів.

      Для створення нових образів на основі природних об’єктів необхідно бути надзвичайно спостережливим і постійно шукати джерела натхнення. Обрані природні об’єкти ретельно вивчаються й аналізуються – їх будова тіла, кольорова гама, фактура поверхні, характерний малюнок, а також особливості життєдіяльності, поведінки, росту – потім старанно замальовуються. Після цього природні форми трансформуються в художньоконструкторські образи, і виконуються творчі ескізи в кольорі. Для створення орнаментів чи стилізованих малюнків природна форма спрощується, схематизується, перетворюється на декоративну.

                                    Прийоми вирішення творчих задач

    У межах методів рішення творчих задач виділяють окремі прийоми.

Таких прийомів відомо досить багато. Їх можна застосовувати і в

навчальному проектуванні. Наведемо деякі з них:

- прийом емпатії (спробувати відчути себе на місті проектованого

об’єкта, «вжитися» в його стан, уявити себе цим об’єктом);

- прийом зміни розмірів (збільшити – зменшити);

- прийом подрібнення (розділити об’єкт на декілька самостійних

однорідних частин; зробити об’єкт розбірним, складним; поділити об’єкт на

блоки, секції, комірки...);

- прийом об’єднання (поєднати однорідні операції, комплексно

об’єднати декілька різних елементів, об’єктів...);

- прийом зміни форми (прямолінійну – на криволінійну, плоску – на

сферичну, прямокутну – на круглу, симетричну – на асиметричну);

- прийом гіперболізації (перебільшення або значне зменшення об’єкта

чи його елемента, з метою акцентувати на ньому увагу);

- прийом «цитати» (одну або декілька деталей форми зробити у

певному національному чи історичному стилі, взятому в оригіналі, без змін);

- прийом зміни пофарбування і прозорості (змінити пофарбування

об’єкта; змінити ступінь прозорості);

- прийом універсальності (зробити об’єкт багатофункціональним);

- прийом «матрьошка» (один об’єкт розташовується всередині

другого, який в свою чергу розташований усередині третього і т. д.);

- прийом перенесення (властивості з одного об’єкта перенести на інший);

- прийом аналогії (диван подібний до заднього сидіння автомобіля);

- прийом «навпаки» (догори ногам, рухому частину зробити

нерухомою...);

- прийом заміни матеріалу (метал – пластиком, дерево – склом, дорогі

– недорогими, довговічні – недовговічними);

- прийом змішування (об’єднання матеріалів і речовин);

- прийом динамізації (зробити картинки рухомими → мультфільм);

- прийом дублювання (подвоєння, потроєння і т.д. елементів, робочих

органів) тощо.

Ескізування та макетування

   Свої ідеї варіантів майбутнього виробу учень унаочнює за допомогою

ескізування або, інколи, макетування. Усі види графічних робіт автор

виконує у своїй особистій манері, намагаючись максимально передати

пластику форми, фактуру матеріалів, кольори. Для цього часто

використовується спосіб аплікації (наприклад, на проекті інтер’єру кімнати

наклеюють клаптики шпалер і текстилю).

Ескіз – зображення, малюнок, виконаний в будь-якій зручній для

автора техніці, що наочно виражає художній замисел. Ескізну творчість

умовно поділяють на такі види:

1. Фор-ескіз (ескіз-образ, ескіз-ідея) – це первісний, пробний начерк

ідеї форми, у якому відображається або уся форма в силуетному рішенні, або

її фрагмент. Він передає чуттєве осмислення форми, її приблизні пропорції і

ритм, неясний образ майбутнього виробу. Виконується в будь-якій манері,

будь-якими доступними засобами.

2. Творчий (художній) ескіз – розробка на папері композиції об’єкта з

докладним промальовуванням силуету, пропорцій, з більш виявленими

лініями і формами, можливо в кольорі, в будь-якій манері.

3. Робочий (технічний) ескіз – розробка конструктивної схеми об’єкта

із зазначенням основних деталей, розмірів, матеріалів, способів з’єднання.

Виконують його у масштабі, з дотриманням пропорцій, як правило, однією

лінією, чітко промальовуючи усі деталі, вигляд спереду і ззаду .

       Іноді під час проектування для більш наочного вираження задуманої

ідеї використовується метод макетування. Макет – просторове, матеріальне

створення об’єкта проектування з різних матеріалів у масштабі. Макетування

має ряд переваг у порівнянні з ескізуванням. Воно дозволяє більш наочно, в

об’ємі виявити найбільш важливі сторони задуманого об’єкта (особливо,

якщо виріб має складну форму), дає більш реальне і точне уявлення про

нього. На моделі невеликого виробу (її виготовляють в натуральну величину)

можна перевірити не тільки естетичні достоїнства зовнішнього вигляду, але й зручність користування. Моделі великих за розмірами і складних за

конструкцією об’єктів виконують у різних масштабах, від дрібних, до

розміру натури. У ряді випадків важливі деталі, наприклад пульт керування,

вимагають більш ретельної проробки, тому варто їх виконати окремо у

натуральну величину.

      Макети можна виконувати з найрізноманітніших матеріалів. Найбільш

зручними і доступними для учнів є пластилін, папір і картон.

                       Виділяють два види макетів:

1) чорнові (пошукові), які не потребують ретельної обробки і можуть

мати різний ступінь завершеності;

2) чистові (демонстраційні), як правило, не підлягають переробці,

зберігаються як еталони, виконуються із таких макетних матеріалів, як

оргскло, склопластик, полістирол, гіпс або із реальних матеріалів і служать

зразком для серійного відтворення.

          У процесі творчого пошуку хороші результати дає використання обох

засобів – ескізування і макетування у зручній для автора проекту послідовності.

                                 Виконання клаузури об’єкта проектування

Результати творчого пошуку та вибір оптимального варіанта

конструкції майбутнього виробу представляють на клаузурі.

Клаузура – це творчо оформлений великий аркуш паперу, на якому

презентовані різноманітні варіанти майбутнього виробу як в загальному

вигляді, так і з прорисовкою окремих частин чи деталей. На клаузурі можуть

бути представлені також способи з’єднання й обробки деталей, вказані

матеріали (наклеєні їх зразки), розміри, пропорції, особливості оздоблення,

кольорова гама тощо. Аркуш із клаузурою повинен мати завершену композицію. Під час такої роботи можна застосовувати будь-які зображувальні

засоби – від власноруч виконаних малюнків та ескізів до кольорових і

скопійованих зображень, колаж із журнальних вирізок, роздруковок.

Під час створення клаузури проявляється творча фантазія, уміння

застосовувати зібрану інформацію про об’єкт проектування. Тому аркуш клаузури може містити зображення, які відображають асоціативні, фантастичні,природні аналогії, якими користується учень, чи скопійовані рисунки, фотографії з інших джерел. На клаузурі можна коротко відобразити суть ідеї з відповідними написами, запитаннями, декількома варіантами розв’язків проблеми тощо.