22.03.2022 11 клас Розшук уражених та способи їх рятування ЗАХИСТ УКРАЇНИ

 

22.03.2022  11 клас  ЗАХИСТ УКРАЇНИ

Розшук уражених та пошук постраждалих і надання їм першої допомоги є головним завданням рятувальників під час ліквідації наслідків НС.

Перед проведенням робіт з пошуку та звільнення людей із завалів необхідно :

1. Загасити пожежі.

2. Знеструмити лінії електромереж.

3. Вимкнути системи газо-, тепло-, водозабезпечення та каналізації. 

     Пошук постраждалих розпочинають з ознайомлення з результатами розвідки, вивчення зони (місця) проведення робіт, характеру НС і визначення методики проведення пошуку. Мета пошуку - визначити місця перебування, а також стан постраждалих у зоні НС.

     На початковому етапі пошуково-рятувальних робіт застосовують тактику поверхнево-просторового пошуку. Такий пошук ведуть у межах всієї зони НС в легкодоступних місцях, насамперед у тих місцях, звідки лунають прохання про допомогу.

    

Для скорочення часу проведення розшуку постраждалих потрібно користуватися такими загальними правилами:

1. Послідовність вибору об’єктів для ведення пошуку заснована на принципі від простого до складного.

2. Визначаючи місця найбільш вірогідного перебування постраждалих, необхідно мати на увазі час виникнення НС.

3. Урахувати час перебігу (розвитку) НС, для того щоб зробити висновок, де шукати постраждалих.

4. Пошук вести в тиші як мінімум парами.

5. Найперше визволяють живих, а в разі виявлення загиблих позначають місця, де їх знайшли. Загиблих виносять в останню чергу.

6. Розшук постраждалих триває, доки не буде визначено, що в зоні НС не залишилося ні живих, ні загиблих.

Слідуючий етап: рятувальники вибирають оптимальний метод пошуку постраждалих. До основних методів пошуку постраждалих належать такі:

1. Візуальний.

2. Акустичний (звуковий)

3. Прочісування місцевості

4. Пошук слідами

5. Зондування

6. Опитування очевидців

7. Пошук з повітря

8. Пошук з використанням спеціальних приладів, тварин.

1. Візуальний метод пошуку полягає в огляді місць, де можуть перебувати постраждалі. Огляд відбувається як із застосуванням спеціальних приладів (відеокамер та моніторів так і без них).

2. Тепловий метод пошуку полягає у визначенні місця, де є постраждалий, за допомогою тепла його тіла. Для цього використовують тепловізори. Загальний вигляд геофона:

1 — навушники;

2 — датчики;

3 — пульт;

4 — котушка з кабелем;

5 — розгалуження;

6 — приймач речового сигналу;

7 — магніт

3. Акустичний метод пошуку використовують для прослуховування завалів. Розшук постраждалих здійснюють як із застосуванням спеціальних приладів — геофонів, так і без них. Геофони реагують на звук голосу, стук, серцебиття.

Акустичний метод, який не передбачає використання спеціальних приладів, має назву метод прослуховування та озвучування.

Після встановлення місця, де виявлено постраждалого, рятувальники (якщо це можливо) установлюють з ним контакт, під час якого необхідно зʼясувати:

• стан постраждалого, чи впливають на нього уламки та на які саме частини тіла;

• самопочуття постраждалого та як глибоко він перебуває;

• яка ситуація навколо, хто з людей є поруч, скільки їх, що відомо про їхнє місце.

    Для визволення постраждалого рятувальники виконують роботи з проникнення в завал.

Завал - це хаотичне скупчення уламків будівельних конструкцій, меблів, обладнання, пошкоджених комунікацій тощо, а також невідомо, як міцно вони тримаються, роботи з проникнення всередину. Треба виконувати з дотриманням таких правил:

• великі уламки, якщо можливо, не рухати, не навантажувати, не видаляти;

• просуватися вперед потрібно через непошкоджені або слабко пошкоджені частини будівлі,використовуючи наявні отвори та порожнини;

• дрібні уламки потрібно видаляти вручну;

• краще витратити час на пробивання стіни або стелі, ніж завдати шкоди заваленим людям під час видалення уламків

Способи рятування людей.

1.     Підкоп. Якщо велика конструкція заважає просуванню, під нею роблять підкоп за такими правилами:

• просуватися вперед потрібно обережно

• стіни та склепіння підкопу необхідно надійно укріпити;

• під час проведення підкопу один рятувальник перебуває всередині, а другий - зовні,він стежить за конструкціями та підтримує зв'язок з першим рятувальником; через певний час вони міняються місцями.

2. Пролом стіни здійснюють у тих випадках, коли розбирання завалу може завдати шкоди постраждалому.

3. Пролом стелі. Виконують, якщо збереглися плити перекриття, а в нижньому приміщенні перебувають люди, що потребують допомоги. Пролом стелі виконують з урахуванням таких правил:

• місце орієнтовного пролому потрібно узгодити з постраждалими;

• пролом слід виконувати ближче до несучих стін, краще в кутку приміщення;

• під час виконання пролому не пошкоджувати несучі елементи (балки, ригелі тощо);

• розміри проломів мають бути мінімально допустимими (щоб помістилися ноші);

• перед проломлюванням треба зірвати підлогу з того місця, де буде виконуватися пролом;

• арматуру, яка залишилася після пробивання стелі, згинають нагору.

4. Траншея. Викопують її під час розбирання завалу вручну зовні будинку для проникнення до стіни. Траншею потрібно облаштовувати з дотриманням таких правил:

• траншею починають робити з краю завалу на рівні землі;

• стінки траншеї обшивають у випадках, якщо є загроза завалення;

• після закінчення робіт з надання допомоги постраждалим вхід у траншею слід загородити.

5. Шахта. Роблять тоді, коли стінові проломи для визволення постраждалих потрібно зробити нижче від рівня руйнування. Шахту потрібно облаштовувати з дотриманням таких правил:

 Якщо шахту викопують уручну:

• викопують шахту на глибину 1 м, після чого її стінки укріплюють щитами з деревини;

• поглиблюють шахту ще на 1 м, стінки також укріплюють щитами;

• глибина шахти має збігатися з нижнім краєм стінового пролому.

6. Штольня. Прокладають тоді, коли в завалі немає пустот або коли висота завалу велика. Штольня відрізняється від підкопу тим, що уламки виносять назовні, а захищають від обвалів її верхню частину за допомогою щитів.

Для пробивання отворів у стінах або в перекритті застосовують електричні або пневматичні відбійні молотки, бетоноломи, ручні ломи та інший інструмент. Якщо техніка відсутня або її використання ускладнене, завалену захисну споруду потрібно відкопувати вручну.

    Визволення постраждалого. Насамперед від нього прибирають усе, що заважає; дрібні уламки та сипучий матеріал прибирають уручну, щоб не завдати шкоди постраждалому. Найперше звільняють голову та верхню частину тіла. Вилучати постраждалого з-під уламків треба обережно, намагаючись утримувати єдиним блоком голову, шию - хребет - таз, пошкоджену частину тіла потрібно тримати окремо; для цього призначають окремого рятувальника. Якщо постраждалий придавлений брилою або важкою конструкцією, то іноді необхідно користуватися домкратами (рейковими, гідравлічними та пневматичними).

Невідкладна медична допомога постраждалим у завалах. Невідкладну медичну допомогу надають постраждалому залежно від його стану: перед або після вилучення із завалу. Першу медичну допомогу на місці ураження надають рятувальники та медичні працівники, які входять до складу рятувальних підрозділів, або самотужки власне постраждалі, здійснюючи само- та взаємодопомогу.

Невідкладну медичну допомогу обмежують такими діями:

• зупиненням кровотечі;

• профілактикою синдрому роздавлювання;

 • транспортною іммобілізацією;

• реанімаційними діями (відновленням дихання та серцебиття);

• відігріванням відморожених ділянок тіла;

• знеболюванням.

Після надання невідкладної медичної допомоги постраждалого транспортують до пункту надання медичної допомоги.

Запитання для закріплення

1. Що необхідно зробити перед пошуком та звільненням людей із завалів?

 2. Яких загальних правил потрібно дотримувати для скорочення часу розшуку постраждалих?

3. Які основні методи пошуку постраждалих ви знаєте?

 4. У яких випадках ефективність використання собак для пошуку постраждалих знижається?

5. Які способи рятування людей вам відомі?

6. Як здійснюють порятунок постраждалих з верхніх поверхів напівзруйнованих будинків?

7. Як рятують людей із завалених і пошкоджених захисних споруд?

8. Яка послідовність визволення постраждалого із завалу?

9. Яку невідкладну медичну допомогу надають постраждалим у завалах?

10. Що відмінного між тактикою поверхнево-просторового пошуку та тактикою визначення головних об'єктів?

11. Яка різниця між геофоном і ехолокатором?

12. Що спільного між акустичним методом та методом прослуховування й озвучування?

 

Миру та спокою вашій родині