10-11 клас. Технології 28.03.2022 Мозковий штурм

28.03.2022  10-11 клас ТЕХНОЛОГІЇ

’’Мозковий штурм”

“МОЗКОВИМ ШТУРМ – як метод творчого пошуку

    Одним із найбільш ефективних мето¬дів творчого пошуку вважають метод «мозкової атаки», чи «мозковий штурм». Цей метод полягає в тому, що над проблемою працює не одна людина, а група чи колектив. Причо¬му кожен має право запропонувати будь-яку ідею, що стосується обгово-рюваного питання. Інша група окремо розглядає всі висловлені ідеї і від-бирає найцінніші для вирішення проблеми.

  «Мозковий штурм» дає змогу об’єднати в процесі роботи різних лю­дей, максимально використати їхні творчі здібності.

       Метод «мозкового штурму» ґрунтується на тому, що під час колективного висловлювання думок, без їх оцінки або цензури, одержують більше цінних пропозицій щодо розв’язку проблем­ної задачі, ніж у випадку індивідуальної роботи кожного учасни­ка групи окремо.

Його застосовува­ли ще у стародавній Віфінії (була розташована на території сучасної Туреч­чини) у 700-600 роках до н. е. За свідченням істориків, у фракійських племен був звичай, який полягав у тому, що нагальну проблему, для якої потрібно було знайти виважене й відповідальне рішення, долали збіль­шенням варіантів можливих розв’язків. Для цього вони збільшували кількість людей, які брали участь у вирішенні проблеми. Наприклад, хвору людину, яку не знали, як і чим лікувати, родичі виносили до людей, щоб усі бачили. Будь-хто міг підійти і порадити, як лікувати. На сімейному зібранні розглядали різні варіанти лікування і приймали те рішення, яке було, на їхню думку, найбільш вдалим.

 ІСТОРІЯ ВИНИКНЕННЯ  "МОЗКОВОГО ШТУРМУ” 

Яскравим прикладом творчого підходу до подолання проблем є винайдення методу мозкового штурму. Його автор — Алекс Ф. Осборн. Пошуки А. Осборна почалися ще наприкінці 1930-х років, коли він був співвласником великої рекламної фірми, де заохочу­валася участь співробітників у пошуку нових ідей для вирішення важли­вих виробничих проблем. 

  Під час Другої світової війни А. Осборн був моряком на судні, яке перевозило військові вантажі до Європи. Таким кораблям бракувало озброєння, і вони досить часто ставали рухомою мішенню для німецьких субмарин, які атакували ці судна торпедами А. Осборн вирішив зняти емоційне напружен¬ня в день, коли ймовірність торпедних атак була найвищою. Він запропонував вільним від вахти морякам зіграти в гру, яку назвав «брейнстор-мінг» («мозковий штурм»). Під час гри моряки, висловлюючи різні варіанти захисту від торпед, жартома запропонували: стати всім з одного борту і « дмухати» на торпеду, щоб вона змінила курс у протилежний бік від напряму руху їхнього судна.  

Здавалося парадоксальним, але А. Осборн скористався цією ідеєю, і вже у наступному рейсі на борту судна змонтували додатковий гвинт, який вмикали під час торпедування. Він створював сильний потік води, який змінював курс торпеди, внаслідок чого вона проходила повз судно — воно залишалося неушкодженим!

Метод «мозкового штурму» було ґрунтовно описано у книзі А. Осборна "Керована уява: принципи і процедури творчого мислення», яка побачила світ у 1953 році. Завдяки цій книзі метод став всесвітньо відомим і набув широкого застосування у різних галузях виробничої та творчої діяльності людини.

Працюючи над розробкою свого методу, А. Осборн виходив з припущення, що однією з основних перешкод для подолання психологічної інерції і народження нових ідей є «страх оцінки»: люди часто не висловлюють уголос неординарні ідеї через страх зустріти скептичне або навіть вороже ставлення до них з боку колег, керівництва.

Справді, ми звикли все оцінювати, складати судження про явища та процеси навколишнього світу. Це властивість людського мозку. Напри­клад, ви бачите квітку, й одразу з’являється думка про те, що вона гарна чи навпаки, і т. д. У розмові з товаришем ви миттєво реагуєте на його слова — погоджуєтесь з ним чи не погоджуєтесь. І навіть якщо не висло­влюєте свою думку вголос, то все одно подумки складаєте певну оцінку.

Оцінювання, судження — це природна потреба людини і найсуттєвіша властивість людського мозку. З одного боку, це завжди допомагало людині у пізнанні світу, розв’язуванні різноманітних завдань, а особливо таких, що стосуються її життя та безпеки.

Упродовж усієї історії свого існування людині доводиться вирішувати, як поводитися у тих чи інших випадках, наприклад, що може бути їстівним, а що—отруйним, які зусилля будуть продуктивними, а які—марними, і т. д. 

Навіть коли ви переходите дорогу, то оцінюєте ситуацію — як далеко від транспорту ви перебуваєте, який колір світлофора. З другого боку, властивість оцінювати створює певні стереотипи, забо¬рони на висловлювання нестандартних ідей. Перед тим як висловити  думку вголос, ми зазвичай думаємо: «Як зустрінуть мою ідею?», «Що скажуть однокласники?» тощо. Творчі люди, однак, менш за все переймаються такими питаннями. Їх цікавить лише суть проблеми і можливі шляхи її подолання. Зверніться до історії будь-якого винаходу — і ви побачите, що його автора нещадно критикували або навіть висміювали, і лише згодом, коли стереотип поступався місцем прийняттю нового, суспільство сприймало це відкриття.

ПРАВИЛА ПРОВЕДЕННЯ «МОЗКОВОГО ШТУРМУ”

         Концептуальна пропозиція А. Осборна досить проста — відокремити процес генерації ідей від їх критики чи оцінювання. На основі цих положень розгляньте план дій за методом «мозкового штурму».

ПЛАН-СХЕМА ПРОВЕДЕННЯ  "МОЗКОВОГО ШТУРМУ".

1. Відібрати групу учасників для генерації ідей.

2. Зафіксувати запропоновані ідеї, здійснити аналіз та оцінку

3. Генерація ідей: Забороняється критикувати будь-яку з висловлюваних ідей. Учасників повідомляють, що приймаються будь-які ідеї: фантастичні, жартівливі тощо. До того ж ідей має бути якомога більше.

ОСНОВНІ ПРАВИЛА ПРОВЕДЕННЯ «МОЗКОВОГО ШТУРМУ» 

1.      Проблемне завдання послідовно розв’язують дві групи. Перша гру­па — генератори (висувають різні ідеї), друга — експерти (відбирають та аналізують запропоновані ідеї). Як правило, генераторів буває біль­ше, ніж експертів, оскільки важливо, щоб ідей було якомога більше. Під час підготовки до «мозкового штурму» проводять тести для фор­мування груп генераторів та експертів. Люди з добре розвинутою уявою та образним мисленням, здатні до абстрагування, більше підходять до виконання ролі генераторів. Експерти — це люди, які мають необхідний обсяг знань у галузі, з якою пов’язана вирішувана проблема, і відповідний аналітичний склад мислення тощо.

2.      Головуючий (керівник «штурму») зрозуміло і лаконічно формулює зміст проблемного завдання (не заглиблюючись у деталі). Проблемне завдання «штурмують» протягом 20-30 хвилин — генератори ви­словлюють свої ідеї та пропозиції. 

       3.      Висловлені ідеї не критикують і не обговорюють, навіть якщо вони помилкові, нереальні чи жартівливі. Забороненою також є прихована критика — скептичні посмішки, відповідна міміка, жести. Експерти записують усі без винятку ідеї, навіть не зважаючи на їх дивну форму чи комбінацію.

      4.  У процесі «штурму» між усіма учасниками має бути доброзичлива співпраця. Для цього необхідно, щоб ідея, висунута одним учасником «штурму», одразу була підтримана і розвинута іншими. Також можна комбінувати кілька ідей і розвивати їх далі. Головне правило: всі учасники повинні забути про особисті амбіції — розв’язок проблеми має бути лише колективний.

     5.      Експертизу та відбір ідей після завершення «штурму» слід проводити уважно — не залишати без докладного розгляду жодної пропозиції. Не можна одразу без обмірковування виносити вирок — кваліфікува­ти ідею як несерйозну чи жартівливу. Експерти мають переконливо обґрунтувати, чому від певної ідеї необхідно відмовитися, чи, навпа­ки, взяти її за основу.

   6.  Керує процесом «штурму» головуючий, який забезпечує дотримання правил. Він має право зупинити процес на будь-якій його стадії, якщо порушено правила. Керівник «штурму» повинен особливо уважно сте-жити за тим, щоб генератори не висловлювали раціональні ідеї. Для цього він може сам запропонувати кілька фантастичних ідей. Завдан-ням головуючого також є підтримування постійного потоку ідей. З цією метою йому слід ставити додаткові запитання. При цьому можна скористатися переліком контрольних запитань, запропонованих Осборном та іншими авторами . Головуючий повинен добре знати правила та всі етапи проведення «штурму», бути обізнаним з відповідною літературою.

      Універсальність методу «мозкового штурму» дозволяє розв’язувати будь-які завдання у будь-якій галузі практичної діяльності людини. Це можуть бути проблеми, пов’язані з організацією виробництва, сферою обслуговування, бізнесу, економіки чи соціології тощо.

                               ЗАПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1.Ким і коли було винайдено метод «мозкового штурму»? Які       обставини   супроводжували відкриття цього методу?

2.У чому суть методу «мозкового штурму?

3. Назвіть основні правила проведення «мозкового штурму».