10 клас 08.10.2025 Україна в роки першої світової війни 1914-1918.

 10 клас 08.10.2025

ТЕМА : Україна в роки першої світової війни 1914-1918 (синхронно)

І. Актуалізація опорних знань

Хто такі січові стрільці?

На вашу думку, яку мету переслідували організатори січових стрільців.

 ІІ. Вивчення нового матеріалу

 Територіально-політичні плани ворогуючих держав щодо українських земель.

Першу світову війну розпочали два військово-політичні блоки: Антанта що утворилась в 1904-1907 рр (Велика Британія, Франція, Росія, згодом приєдналося ще понад 20 держав) і Троїстий союз 1872-1889рр, який у ході війни перетворився на Четверний (Німеччина, Австро-Угорщина, Османська імперія та Болгарія, інша назва — Центральні держави). У цій війні Україна стала об’єктом зазіхань агресивних держав Європи.

Російська імперія, володіючи більшістю українських земель, планувала захопити ще й Галичину, Буковину і Закарпаття. Крім того, вона прагнула ліквідувати організаційні центри українського визвольного руху. Свої грабіжницькі наміри російська пропаганда прикривала заявами про прагнення зібрати воєдино всі «російські» землі, до яких вона відносила й українські етнічні території; Австро-Угорська імперія мала на меті приєднати до своїх володінь Волинь і Поділля; Німецька імперія добивалася розширення територій за рахунок українських земель Сходу і Півдня. Загарбання України серед німецьких політиків вважалося найважливішим кроком до розгрому Російської імперії. Деякі німецькі діячі не виключали створення автономної чи навіть формально самостійної Української держави. Румунія прагнула приєднати Бесарабію та частину Буковини

Позиції українських політичних сил Наддніпрянської України та західноукраїнських земель щодо війни 

В умовах війни перед українськими політиками постало питання, яку позицію зайняти щодо неї? Єдиної лінії представникам українських політичних сил виробити не вдалося. Спільне було те, що всі прагнули використати війну для поліпшення національно-культурного становища України. Симон Петлюра у статті «Війна і українці» закликав всебічно підтримати Росію у війні проти Німеччини й Австро-Угорщини. Він надіявся, що після переможного закінчення війни російський уряд змушений буде надати Україні автономію. Чимало українських діячів, зокрема М. Грушевського було заслано. Лідер УСДРП В. Винниченко засудив війну. Товариство українських поступовців (ТУП) закликало українців підтримати Російську імперію, 1916 р. у декларації «Наша позиція» закликало до нейтралітету, не підтримувати жодну з сторін, що воювали

Головна українська рада. 

Українські політичні партії Галичини (УНДП, УРд. П, УСДП) створили 1 серпня 1914 р. Головну українську раду (ГУР) на чолі з К. Левицьким. Вона у своєму «Маніфесті» закликала до боротьби за визволення України шляхом всебічної підтримки Австро-Угорщини. Головні вимоги Ради в національному питанні були такі: утворення самостійної Української держави на територіях, які до війни належали Російській імперії, і національно-територіальна автономія західноукраїнських земель, об’єднаних в один коронний край. За ініціативою ГУР у серпні 1914 р. відбувається формування легіону Українських січових стрільців (УСС), який розглядався як зародок майбутньої національної армії. Його першим командувачем був Михайло Галущинський.

 

Кость Левицькийу серпні очолив Головну Українську Раду у 1915 Загальну Українську Радуз листопада1918 –голова державного секретаріату ЗУНР

 

Михайло Галущинський  громадсько-політичний і військовий діяч, педагог. Закінчив Тернопільську гімназію, навчався у Львівському і Віденському університетах. З 1909 — директор Рогатинської гімназії, визначний організатор гімназійної освіти в Галичині. На початку Першої світової війни став першим командувачем легіону УСС (до 14.03.1915).

Січові Стрільці – оборонці України 6 серпня 1914 українці добровольці Галичини відгукнулися на заклик Головної Української Ради й утворили єдине українське національне військове формування у складі австро-угорської армії. Це військо залишилося в історії під назвою Українські Січові Стрільці або УССи. Вони мали велике значення для відновлення військових традицій та для зростання українського патріотизму. Стрілецькі товариства швидко поширилися по усій Галичині. Найперше вони утворилися в Бориславі, Сокалі,  Яворові, Ясениці тощо. За короткий час було організовано стрілецькі чоти, сотні, кур ені, фахові офіцерські школи та близько 50 товариств Січових Стрільців. Товариство «Січові Стрільці», придбавши 100 карабінів, проводило навчання в передмістях Львова. Керівництво стрілецькими товариствами в Галичині здійснював Кирило Трильовський

На заклик Головної Української Ради відгукнулося 28 тис. добровольців, але на збірку УССів у Стрию наприкінці серпня – на початку вересня 1914 зійшлося тільки 10 тис., бо деякі повіти Галичини були вже захоплені російською армією. З них австрійська влада вибрала тільки 2,5 тис. стрільців, яких було поділено на 10 сотень по 250 стрільців кожна. Всупереч бажанню австрійської монархії, прийняти клятву УССів, останні, виправивши більшу частину тексту клятви, присягнули українському народу. Австрійське командування не поспішало кидати патріотично налаштованих вояків до бою, не маючи впевненості щодо їхньої лояльності. Уперше бійці-УССи взяли участь в оборонних боях із кубанськими козаками російської армії на Борецькому й Ужоцькому перевалах. Після цих битв відбулося доукомплектування УССів українськими селянами із закарпатських сіл.

Союз визволення України4 серпня 1914 р. у Львові група українців — емігрантів з Наддніпрянської України — створила Союз визволення України (СВУ). Члени організації (Д. Донцов, А. Жук, М. Меленевський та інші) у програмному документі «Наша платформа» виступали за відокремлення України від Росії й створення незалежної демократичної Української держави у формі конституційної монархії.

• пропагандистську — видання брошур, преси, читання лекцій з історії та сучасного становища України;

• дипломатичну — налагодження відносин з урядовими колами країн Четверного союзу і нейтральних;

• з полоненими-українцями у німецьких і австрійських концтаборах.

 Один з активних діячів організації Олександр Скоропис-Йолтуховський добився від властей згоди на переведення 80 тис. українців до трьох таборів і дозволу на опіку полоненими СВУ. Ця робота сприяла зростанню їхньої національної свідомосте;

• адміністративно-організаційну — формування з українців органів місцевої влади на окупованій Німеччиною території Волині, Полісся, Підляшшя, заснування зокрема 134 шкіл.

Перебіг воєнних дій на території України.

Російська армія виграла у серпні-вересні 1914 р. Галицьку битву в австро-угорського війська, взяла Львів і зайняла Галичину та Буковину. Це оцінювалося як завершення справи Івана Калити, який почав процес об’єднання московських земель. Протягом 1915 р. Горлицький контрнаступ німецько-австрійські війська відвоювали майже всю Галичину та Буковину, захопили частину Волині. В 1916 р. російські війська Південно-Західного фронту під командуванням А. Брусилова провели операцію, відому під назвою «Брусиловський прорив захопивши знову значну частину Галичини й Буковини.

Галицька Битва.

Га́лицька би́тва — одна з найбільших битв Першої світової війни, стратегічна наступальна операція, проведена 5 (18)серпня — 8 (21) вересня 1914  військами російського Південно-Західного фронту (командувач фронтом — генерал Микола Іванов). Метою Галицької битви був розгром австро-угорських військ і оволодіння Галичиною.

Бойовий шлях легіону Українських січових стрільців

Його початок припадає на вересень 1914 р., коли вони захищали в Карпатах Ужоцький перевал. Справжнє бойове хрещення січові стрільці пройшли 29 квітня — 2 травня 1915 р. у боях за гору Маківка. Відомими сторінками історії УСС стали бої на горі Лисоні поблизу Бережан на Тернопільщині (1916 р.),біля села Конюхи у цьому ж краї (червень 1917 р.).

                        Брусиловський прорив-останній успіх російської армії

 Головні дати 1914 р.,

серпень —створення у Львові Головної української ради; створення Союзу визволення України; формування легіону УСС.

1914р. — Галицька битва.

1915р. —утворення Загальної української ради. 1916р. — Брусиловський прорив.

ІІІ. Закріплення матеріалу.

Хто розпочав першу світову війну?

Які плани мала Російська імперія щодо українських земель?

ІV. Домашнє завдання.

Опрацювати теоретичний матеріал.