08.02.2022 Захист України 10 клас Надзвичайні ситуації техногенного характеру

08.02.2022  Захист України   10 клас

Надзвичайні ситуації техногенного характеру

       Надзвичайні ситуації техногенного характеру за характеристиками явищ, що визначають особливості дії факторів ураження на людей, навколишнє природне середовище та суб’єкти господарської діяльності, поділяються на аварії (катастрофи), які супроводжуються викидами (виливами) небезпечних речовин, пожежами, вибухами, затопленнями, аваріями на інженерних мережах і системах життєзабезпечення, руйнуванням будівель і споруд, аваріями транспортних засобів та інші.

 Аварії (катастрофи), що пов’язані з викидом небезпечних речовин, додатково поділяються на радіаційні, хімічні, біологічні і, крім цього, поділяються ще за видами розповсюдження речовин в навколишньому природному середовищі.

Основні терміни і визначення, які характеризують радіаційні надзвичайні ситуації:

Радіаційна аварія – аварія на радіаційному небезпечному об’єкті, що приводить до виходу або викиду РР і (або) іонізуючих випромінювань. Радіоактивне забруднення – забруднення поверхні землі, атмосфери, води чи продовольства, харчової сировини, кормів і різних предметів РР в об’ємах, що перевищують рівень, встановлений нормами радіаційної безпеки і правилами робіт з РР.

 Радіаційний небезпечний об’єкт - об’єкт, на якому зберігають, переробляють, використовують або транспортують РР, при аварії на якому або його руйнуванні може виникнути опромінювання іонізуючим випромінюванням або радіоактивне забруднення людей, сільськогосподарських тварин і рослин, суб’єктів господарської діяльності, а також довкілля.

Зона радіоактивного забруднення - територія або акваторія, в межах якої є радіоактивне забруднення.

 Режим радіаційного захисту – порядок дії населення і використання засобів і способів захисту в зоні радіоактивного забруднення з метою можливого зменшення дії іонізуючого опромінювання на людей.

 Радіаційний контроль – контроль за дотриманням норм радіаційної безпеки і основних санітарних правил роботи з РР і іншими джерелами іонізуючого випромінювання, а також отримання інформації про рівні опромінення людей і про обстановку на об’єкті та в довкіллі.

ДЖЕРЕЛА РАДІАЦІЇ. ПОНЯТТЯ ПРО ДОЗИ ОПРОМІНЕННЯ, РІВНІ ЗАБРУДНЕННЯ.

 До радіаційних небезпечних об’єктів на території України відносяться:

· атомні електростанції (Запорізька, Південно-Українська, Рівненська, Хмельницька і Чорнобильська);

 · підприємства по виготовленню і переробці відпрацьованого ядерного палива;

· підприємства по похованню радіоактивних відходів;

· науково-дослідні та проектні організації, які працюють з ядерними реакторами;

· ядерні реактори на об’єктах транспорту та інші.

     Найбільш небезпечними із всіх аварій на радіаційно небезпечних об’єктах, є аварії з викидом радіонуклідів в атмосферу і гідросферу, що приводять до радіоактивного забруднення навколишнього природного середовища. Ступінь забруднення характеризується поверхневою (об’ємною) щільністю зараження радіонуклідами і вимірюється активністю того чи іншого радіонукліда.

     Радіаційна дія на персонал об’єктів і населення в зоні радіоактивного забруднення оцінюється величиною дози зовнішнього і внутрішнього опромінювання людей. Основними дозиметричними величинами, за допомогою яких оцінюється дія радіації на людину, є поглинута і еквівалентна доза її опромінювання. Експозиційна доза визначається тільки для повітря при гамма і рентгенівському випромінюванні. Поглинута доза – це основна дозиметрична величина для оцінки радіаційної небезпеки. Еквівалентна доза – дозиметрична величина для оцінки шкоди здоров’ю людини від дії іонізуючого випромінювання будь-якого складу, дорівнює добутку поглинутої дози на коефіцієнт якості.

Коефіцієнт якості випромінювання (К) дорівнює: для гамма і бета випромінювання - одиниці; для альфа випромінювання - двадцяти.

    Характер і масштаби радіоактивного забруднення місцевості при аваріях на АЕС залежать від типу реактора, ступеню його руйнування, метеорологічних умов, рельєфу місцевості і, головним чином, від характеру вибуху (тепловий чи ядерний). При аварії на АЕС з тепловим вибухом і руйнуванням реактора відбувається викид радіонукліді в у атмосферу, гідросферу і літосферу, що обумовлює радіоактивне забруднення довкілля і опромінювання працюючого персоналу і населення.

       Зони радіоактивного забруднення на місцевості при тепловому вибуху будуть характеризуватись значними рівнями радіації.

Вони поділяються на зони: відчуження, безумовного відселення, гарантованого (добровільного) відселення і підвищеного радіоекологічного контролю.

Зона відчуження – це територія з якої проводиться евакуація населення негайно після аварії і на ній не здійснюється господарська діяльність.

Зона безумовного відселення – це територія навколо АЕС, на якій щільність забруднення ґрунту довго живучими радіонуклідами цезію дорівнює 15,0 Кі/км2 і більше, або стронцію – 3,0 Кі/км2 і більше, або плутонію – 0,1 Кі/км2 і більше.

Зона гарантованого (добровільного) відселення – це територія, на якій щільність забруднення ґрунту радіонуклідами цезію від 5,0 до 15,0 Кі/км2 , або стронцію від 0,15 до 3,0 Кі/км2 або плутонію від 0,01 до 0,1 Кі/км2.

Зона підвищеного радіоекологічного контролю – це територія із щільністю забруднення ґрунту радіонуклідами цезію від 1,0 до 5,0 Кі/км2 , або стронцію від 0,02 до 0,15 Кі/км2 , або плутонію від 0,005 до 0,01 Кі/км2.

     Аварія з повним руйнуванням реактору на атомній електричній станції і його ядерним вибухом – може мати місце внаслідок стихійного лиха, падіння літаючого апарату на атомну електричну станцію, дії вибуху звичайних чи ядерних боєприпасів у воєнний час або диверсії.

     На території сліду радіоактивної хмари такого вибуху, як і при наземному ядерному вибуху, виділяють зони:

 надзвичайно небезпечного забруднення (зона Г),

небезпечного забруднення (зона В),

 сильного забруднення (зона Б),

помірного забруднення (зона А),

 радіаційної небезпеки (зона М).

Прогнозування і оцінка радіаційної обстановки включає вирішення наступних задач:

• визначення напрямку осі сліду хмари викиду радіоактивних речовин, внаслідок аварії або руйнування ядерного реактора АЕС, за метеоданими;

• розмірів зон забруднення місцевості, які розмежовуються за очікуваними значеннями доз опромінювання населення;

• потужності дози гамма-випромінювання на осі сліду;

 • доз внутрішнього (інгаляційного) опромінювання людей, що знаходяться на сліду, за час проходу хмари;

• концентрації радіоактивного йоду-131 в повітрі за час проходу радіоактивної хмари;

• можливих радіаційних уражень людей, що знаходяться на забрудненій території;

• допустимого рівня перебування населення в зонах радіаційного забруднення. Вказані задачі можуть вирішуватися розрахунковим методом з послідуючим уточненням на основі фактичних вимірювань на забрудненій місцевості (за даними радіаційної розвідки або систем контролю радіаційної обстановки).