11 клас 17.04.2024 Надання екстреної психологічної допомоги. Як подолати стрес, перебуваючи в укритті

 11 клас 17.04.2024  Захист України

ТЕМА: Надання екстреної психологічної допомоги (самодопомоги) під час
перебування в екстремальних ситуаціях. 
Як подолати стрес, перебуваючи в укритті

I. Актуалізація опорних знань

До яких наслідків може призвести паніка? Як на вашу думку паніка і стрес впиває на здоров'я людини.

II. Вивчення нового матеріалу

Життя не буває безхмарним, і, рано чи пізно, кожному доведеться зіткнутися з дощами та бурями. Людина знає як сховатися від дощу та як використовувати його собі на користь. Дощу можна уподібнити і стрес – незручність, до якої необхідно пристосуватися. Парасолька або плащ допомагають нам сховатися від дощу. Стрес також можна подолати.

Однак якщо сильний дощ литиме без зупинки, нам доведеться мати справу з повінню, яка призведе до загибелі людей, зруйнує будинки, промислові об’єкти та цілі селища. Відразу зміниться ландшафт, і життя людей може перетворитися в боротьбу за виживання та відновлення.

Дощ входить у наше життя як нормальне явище, а повінь – ні. Те ж саме стосується і стресу. 

Пам’ятайте: ніхто не зможе змінити те, що сталося, але завжди можна змінити ставлення до того, що сталося! 

Надзвичайна ситуація — це порушення нормальних умов життя і діяльності людей на об`єкті або території, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом чи іншою небезпечною подією, яка призвела (може призвести) до загибелі людей та/або значних матеріальних втрат.

Екстремальна ситуація — це ситуація, яка виникла раптово та загрожує життю, здоров'ю, благополуччю людини або суб'єктивно сприймається нею як загрозлива.

    В умовах екстремальної ситуації під впливом інтенсивних зовнішніх подразників у людини відразу мобілізуються всі резервні можливості - виникає стресова реакція: «бийся або біжи».

Психологічні реакції - незмінні супутники будь-якої екстремальної ситуації. Вони зумовлюють потребу в наданні екстреної психологічної допомоги.

Стресова реакція  — неспецифічна реакція організму, яка забезпечує його захист від загрозливих впливів шляхом мобілізації насамперед фізичних ресурсів організму. Фізична реакція на стрес в екстремальних ситуаціях постійно супроводжується інтенсивними емоційними переживаннями та зміною поведінкових реакцій — виникає «психологічний стрес».

Психологічний стрес — це стан надмірної активації вищих психічних функцій (свідомість, сприйняття, памʼять, увага і мислення) і дезорганізації поведінки, що розвивається в результаті загрози або реального впливу екстремальних факторів.

Основне завданням екстреної психологічної допомоги  - це попередження розвитку психостресу і переходу його у психотравму. Екстрена психологічна допомога — це короткочасна допомога людині або групі людей  після сильного негативного стресогенного впливу. Таку допомогу надають у безпечному місці в зоні або поблизу зони екстремальної ситуації. Психологічні стани: апатія; ступор; рухове збудження; агресія; страх; нервове тремтіння; плач; істерика.

Загальні правила екстреної психологічної допомоги

1. Залишайтеся поруч.
2. Активно слухайте.
3. Поважайте почуття іншого.
4. Виявіть турботу та надайте практичну допомогу.

Психологічні стани, ознаки та перша допомога під час гострого стресового стану

1. Апатія  - після тривалої напруженої, але безуспішної діяльності; в ситуації, коли людина зазнає серйозної невдачі, перестає бачити сенс своєї діяльності; коли не вдалося когось врятувати. Навалюється відчуття втоми, таке, що немає бажання ані рухатися, ані говорити: рухи й слова вимагають великих зусиль. У душі — порожнеча, незмога навіть на прояв почуттів. У стані апатії людина може перебувати від кількох днів до кількох тижнів.

Ознаки: байдуже ставлення до навколишнього, млявість, загальмованість, мова повільна, з великими паузами. Якщо людину залишити без підтримки й допомоги в такому стані, то апатія може перерости в депресію (важкі й болісні емоції, пасивність поведінки, почуття провини, відчуття безпорадності перед життєвими труднощами, безперспективність).

Перша допомога: поговоріть з потерпілим. Задайте йому кілька простих запитань : «Як тебе звуть?», «Як ти себе почуваєш?», «Хочеш їсти?». Проведіть до місця відпочинку, допоможіть зручно влаштуватися. Візьміть потерпілого за руку або покладіть свою руку йому на чоло. Дайте поспати або просто полежати. Якщо немає можливості відпочити (подія на вулиці,у громадському транспорті тощо), то говоріть з ним.

2. Ступор — одна з потужних захисних реакцій організму. Відбувається після сильних нервових потрясінь, коли людина затратила стільки енергії на виживання, і сил на контакт із навколишнім світом у неї вже немає.

Ознаки: різке зниження або відсутність довільних рухів і мови, відсутність реакції на зовнішні подразники (шум, світло, дотики), «заціпеніння» в певній позі, стан повної нерухомості.

Перша допомога: масажуйте потерпілому точки, розташовані на чолі, над зіницями. Долоню вільної руки покладіть на груди потерпілого. Налаштуйте свій подих під ритм його подиху. Людина, перебуваючи в ступорі, може чути, бачити. Тому говоріть йому на вухо, тихо, повільно й чітко те, що може викликати сильні емоції (краще негативні). Пам’ятайте: необхідно будь-якими засобами домогтися реакції потерпілого, вивести його із заціпеніння.

3. Агресія — один зі способів, яким організм намагається знизити високу внутрішню напругу. Прояв злості або агресії може відбуватися тривалий час і заважати самому постраждалому й навколишнім.

Ознаки: роздратування, невдоволення, гнів (з будь-якого, навіть незначного приводу); удари руками або якими-небудь предметами, словесна образа, лайка; м'язова напруга; зростання артеріального тиску.

Перша допомога: зведіть до мінімуму кількість свідків. Дайте можливість «випустити пару» (наприклад виговоритися або «побити» подушку). Доручіть роботу, повʼязану з високим фізичним навантаженням. Демонструйте доброзичливість, навіть якщо ви не згодні, не звинувачуйте його, не висловлюйтеся із приводу його дій, інакше агресивна поведінка буде спрямована на вас. Намагайтеся розрядити обстановку смішними коментарями. Агресія може бути погашена страхом покарання.

4. Страх — внутрішній стан, що обумовлений загрозою реального або передбачуваного лиха. З точки зору психології вважається негативно забарвленим емоційним процесом.

Ознаки: напруження мʼязів (особливо мʼязів обличчя); сильне серцебиття; прискорене поверхневе дихання; знижений контроль за власною поведінкою. Панічний страх може спонукати до втечі, викликати заціпеніння або, навпаки, підвищену активність, агресивну поведінку. При цьому людина не контролює себе, не усвідомлює, що вона робить і що відбувається навколо.

Перша допомога: покладіть руку людини собі на зап’ясток, щоб вона відчула Ваш спокійний пульс. Це буде для неї сигналом: «Я зараз поряд, ти не одна». Дихайте глибоко й рівно. Спонукайте потерпілого дихати в одному з вами ритмі. Якщо потерпілий говорить, слухайте його, висловлюйте зацікавленість, розуміння, співчуття. Зробіть йому  легкий масаж найбільш напружених м’язів тіла. Памʼятайте: страх може бути корисним, коли допомагає уникати небезпеки. Тому боротися зі страхом потрібно тоді, коли він заважає жити нормальним життям.

5. Істерика - демонстративна поведінка, що виражає активний протест, власні страждання і неможливість адекватних реакцій.

Ознаки: зберігається притомність, безліч рухів, театральні пози, мова емоційно насичена, швидка, ридання.
Перша допомога: забезпечте спокійні умови. Уникайте глядачів, залишайтеся з людиною наодинці в разі відсутності небезпеки для вас. Зненацька зробіть дію, що може здивувати (дати ляпас, облити водою, з гуркотом упустити предмет, крикнути на постраждалого). Говоріть з людиною короткими фразами, упевненим тоном: «Випий води», «Умийся». Після істерики наступає занепад сил. Укладіть людину спати. До прибуття фахівця спостерігайте за її станом. Не потурайте її бажанням.

Методики екстреної психологічної самодопомоги

  • займіться фізичною працею;
  • зробіть зарядку, зробіть пробіжку або просто походіть у середньому темпі;
  • прийміть контрастний душ;
  • покричіть, потупайте ногами, побийте подушку тощо;
  • поплачте, поділіться своїми переживаннями з людьми, яким ви можете довіряти.

У жодному разі не вживайте алкоголь! 

    Для зняття надмірного напруження також допоможуть такі вправи: розслабте куточки рота, потім усі м’язи обличчя. Зволожте губи. Розслабте плечі і посміхніться!

Методики екстреної психологічної самодопомоги

Справитися з нападом страху можна так:

  • спробувати сформулювати подумки, а потім проговорити вголос, що саме викликає страх. Якщо є можливість, поділіться своїми переживаннями з людьми, які поряд, і яким ви довіряєте. Озвучений страх стає меншим;
  • під час наближення нападу страху дихати потрібно повільно — вдихати через рот, а видихати вдвічі довше через ніс.
  •  Намагайся уявити, що з кожним видихом напруга, стрес, злість виходять з тебе, а з кожним вдихом входять спокій і впевненість.
Як подолати стрес, перебуваючи в укритті

Є кілька речей, яких варто навчитися, щоб краще справлятись із стресом, ховаючись в укритті.

1. Пристосування та зосередження на тому, що ви можете контролювати, а не на тому, чого змінити вам не під силу.

Щоб почуватися краще — думайте про те, що можливо зробити «тут і зараз».

У моменти активації частин мозку, які відповідають за прагнення та пошук того, що може піти нам на користь, — відбувається своєрідне перемикання й відволікання від страху та паніки.

2. Навчитися мріяти.

Під час Другої світової війни було виявлено, що дуже корисно концентруватися на тих справах, які плануєте виконати одразу після завершення війни.

• Подумайте, що робитимете, куди поїдете, чого навчитеся, що збудуєте, з ким зустрінетеся…

Мріяти в часи тотальної невизначеності дуже складно, але, якщо ви ховаєтеся в укритті, важливо не фіксуватися на своєму страху, бо сіяння паніки — один із різновидів зброї, яку використовує ворог.

• Адже страх зазвичай приносить набагато більше страждань, ніж нам здається. Ви не можете вплинути на хід бомбардувань, проте — можете працювати над своїм самопочуттям і прокачувати навички стресостійкості.

3. Знаходячись в укритті, контактуйте з іншими людьми.

• Бавтеся з дітьми. Згадайте ігри, як-от «Слова», «Крокодил», «Хто я», та запропонуйте пограти іншим або членам своєї родини.

• Якщо у вас нема ніякого бажання з кимось спілкуватися — встановіть на телефон додатки з кросвордами або тетрісом.

4. Звертайте увагу на присутніх. Можливо, комусь знадобиться допомога або підтримка.

5. Обов'язково пийте воду в достатній кількості.

6. Опануйте нескладні дихальні техніки й використовуйте їх, коли є нагальна потреба знизити рівень тривоги.

Чому добре робити дихальні вправи при стресі та тривозі

Те, як ви дихаєте, впливає на все ваше тіло. Дихальні вправи — гарний спосіб розслабитися, зняти напругу і стрес.

1. Дихання через ніздрі

Для виконання цієї дихальної вправи вам треба блокувати одну ніздрю та дихати через іншу. Найкраще робити вправу у сидячому положенні та тримати спину рівно.

Як виконувати:

  • 1. Підніміть праву руку, зігніть вказівний та середній пальці, залишивши великий, безіменний палець і мізинець витягнутими. У йозі це називається вішну-мудра.
  • 2. Заплющте очі або подивіться вниз.
  • 3. Перед початком глибоко вдихніть і видихніть.
  • 4. Закрийте праву ніздрю великим пальцем.
  • 5. Вдихніть через ліву ніздрю.
  • 6. Закрийте ліву ніздрю безіменним пальцем.
  • 7. Відкрийте та видихніть через праву ніздрю.
  • 8. Вдихніть через праву ніздрю.
  • 9. Закрийте праву ніздрю великим пальцем.
  • 10. Відкрийте та видихніть через ліву ніздрю.
  • 11. Вдихніть через ліву ніздрю.

 Виконайте до 10 циклів дихання. Якщо у вас паморочиться у голові, зробіть перерву й дихайте нормально.

2. «Квадратне» дихання

«Квадратне» дихання, або дихання на чотири, легко практикувати у будь-яких умовах. І ніхто навіть не помітить, що ви робите дихальні вправи.

Як виконувати:

  • 1. Видихніть, рахуючи до чотирьох.
  • 2. Затримайтесь у цій точці і порахуйте до чотирьох.
  • 3. Вдихніть, рахуючи до чотирьох.
  • 4. Затримайте повітря у легенях і порахуйте до чотирьох.
  • 5. Видихніть та почніть заново.

Перетворіть тривогу в страх!

Якщо вам щось не вдається, не витрачайте час на жаль до себе. Краще ставте перед собою мету і йдіть до неї. 

«Справжній оптимізм базується не на переконанні, що все буде добре, а на переконанні, що не все буде погано!»

       Ставайте оптимістами!  

 III. Запитання  для самоконтролю 

1. Що таке психологічний стрес і внаслідок чого він може виникнути?
2. Які стани в людини свідчать про те, що в неї психологічний стрес? 
3. Що передбачає екстрена психологічна допомога? 
4. У чому полягає психічна саморегуляція? 
5. Що потрібно робити, щоб навчитися психологічній самодопомозі в таких випадках: 
а) надмірне збудження;
 б) нав’язливі думки; 
в) песимістичний настрій;
 г) паніка та страх; 
ґ) відчуття невпевненості?
 6. Як потрібно поводитися з людиною, якщо внаслідок психологічного стресу в неї є прояви: 
а) апатії; 
б) ступору; 
в) агресії; 
г) страху; 
д) істерики? 

IV. Домашнє завдання

Опрацювати теоретичний матеріал. Усно відповісти на запитання. Складіть експрес-пам’ятки екстреної психологічної самодопомоги ( 5-6 пунктів на 12 балів).

Відповіді надсилайте на адресу    irina.кеfala@gmail.com 

Не забувайте вказувати число виконаної роботи і прізвище.

 

БЕРЕЖІТЬ СЕБЕ!       




Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

6 клас 16.02.2022 Види та призначення тонколистового металу.

7 клас 05.02.2023 Технологія оздоблення виробів із деревини

7 клас 25 .09.2023 ПОНЯТТЯ ПРО ГРАФІЧНІ ЗОБРАЖЕННЯ. ЕСКІЗИ.