7 клас 02.10.23 Технологія розмічання заготовки із деревини

 

7 клас 02.10.2023  

ТЕМА: Технологія розмічання заготовки із деревини

I. Актуалізація опорних знань

   1. Назви основні розмічальні інструменти. 

   2. Що таке припуск?

  II. Вивчення нового матеріалу

Технологічний процес виготовлення виробу з деревини має певну логічну послідовність технологічних операцій. Процес виготовлення деталі з деревини можна умовно розділити на 3 етапи: підготовчий, обробний та опоряджувальний.

• До підготовчого етапу належать вибір заготовок та розмічальні роботи.
• Обробний етап включає всі технологічні операції, за допомогою яких змінюють форму та розміри заготовок з метою отримання необхідної деталі (ці операції будемо послідовно вивчати в наступних параграфах).
• Опоряджувальний етап передбачає виконання оздоблення та покриття виробів захисними плівками.

Отже, виготовлення виробу починають з вибору необхідних заготовок, які б задовольняли вимоги до виробу щодо розмірів деталей, способів оздоблення, умов експлуатації, відсутності вад тощо.

Розмічання виконують відповідно до креслень деталей за допомогою різноманітних інструментів та пристосувань, з якими ти ознайомишся далі в цьому параграфі. Від якості розмічання залежить точність та якість виконання всіх наступних технологічних операцій. Тому розмічальні роботи проводять максимально точно та відповідально (мал. 1).

                               

                                          Мал. 1. Економне розмічання заготовок

    Розмічанням називається операція нанесення на заготовку ліній, що визначають контури деталі або місця, які підлягають обробці. Основне призначення розмічання полягає в зазначенні меж, до яких потрібно обробляти заготовку. Перед розмічанням на заготовці визначають вимірювальні бази (базові крайки, або, по-іншому, базові сторони), тобто місця, від яких буде вестися відлік. Їх можна відразу позначити олівцем, наприклад буквою «Б». Позначки унеможливлюють плутанину під час розмічання та контролю. Потім розраховують, яку кількість деталей можна виготовити із заготовки, щоб менше було відходів. Адже значна кількість відходів суттєво здорожчує виготовлення виробу.

    Якщо на шматку конструкційного матеріалу (дошка, брусок, рейка тощо) поряд мають розташовуватися декілька заготовок, то слід врахувати, що їх необхідно розпиляти, а після розпилювання ще й обробити до потрібної точності та якості поверхні. Тому між контурами заготовок необхідно залишити припуск, приблизно 4...6 мм, залежно від інструменту, який є в шкільній майстерні. Припуск не повинен бути надто великим або надто малим, оскільки великі призводять до надлишкової витрати матеріалів, а малі - до браку заготовки. Не бажано розташовувати заготовки на місцях із сучками, тріщинами та іншими вадами. Спочатку вибирають місця та розмічають найбільші за розміром заготовки, потім - менші за розміром.

III. Розмічальні та вимірювальні інструменти

Залежно від виду технологічних операцій для розмічання та контролю форми й розмірів виробів застосовують різноманітні розмічальні та вимірювальні інструменти (мал. 2).

Мал. 2. Деякі розмічальні та вимірювальні інструменти (а, б), прийоми роботи (в, г)

    Рулетка (мал. 2а) - металева стрічка з нанесеними на ній через 1,0 мм поділками, яка намотана на котушку з механізмом, що дозволяє змотувати вимірювальну стрічку. Ціна поділки рулетки 0,5...1,0 мм, точність вимірювання вважається 0,5 мм. Використовується для роботи з довгомірними заготовками, вимірювання лінійних розмірів (довжини, ширини, висоти тощо), відкладання великих розмірів.

    Лінійка металева (мал. 2, б) використовується з такою самою метою, що й рулетка, але під час роботи із заготовками малих розмірів. Жорсткість лінійки дозволяє проводити прямі лінії. Можна використовувати пластмасові або дерев’яні лінійки, однак кращу точність та прямолінійність ліній забезпечує саме металева лінійка.

Розмічальні лінії наносять на деревину олівцем або вістрям відповідного різального інструмента. Олівець нахиляють під кутом 40...60° у напрямку руху та від лінійки, вістря притискають до розмічального інструмента (мал. 3а).

Для розмічання кіл та дуг використовують креслярський циркуль (мал. 3, б).

Мал. 3 Прийоми роботи розмічальними інструментами

Велику кількість складних за контуром деталей найкраще розмічати за шаблоном.

    Столярні кутники (мал. 4) раніше традиційно виготовлялися з деревини, але в наш час ширшого розповсюдження набули металеві кутники. Кутники використовують для проведення ліній під прямим кутом до базової крайки, а також для перевірки прямого кута. Кутник складається з товстої деталі, яку називають колодкою, або п’яткою, та тонкої лінійки - пера. Товстіша колодка забезпечує зручне прикладання кутника та його фіксацію на базовій крайці. Перед використанням кутник необхідно перевірити, особливо якщо він новий, щойно куплений. Для цього обирають заготовку або пиломатеріал із заздалегідь перевіреною базовою крайкою, прикладають кутник та проводять лінію, перевертають кутник іншим боком та проводять ще раз лінію в тому самому місці (мал. 4.б). Якщо лінія одної товщини, то кутник має прямий кут і його можна використовувати.

                                         

                          Мал. 4. Столярний кутник та прийоми роботи ним

Часто в деталях необхідно провести лінію під кутом 45°, із цією метою використовують варіант кутника з пером, яке нахилене під кутом 45°. Його називають єрунок (мал. 5). Користуються ним так само, як і кутником.

                                        

Мал. 5. Єрунок: а - загальний вигляд; б - використання

    Якщо крайки деталей мають якийсь інший кут, то використовують ще один варіант кутника з рухомим пером - малку (мал. 6). Перо інструмента можна повертати на необхідний кут та фіксувати його. Для налагоджування малки використовують додатковий кутомірний інструмент або готовий виріб, який використовують як шаблон. Найсучасніші малки мають електронний кутомір, який дозволяє з великою точністю відразу встановити необхідний кут.

Мал. 6. Малка: а - загальний вигляд; б - сучасна малка з електронним кутоміром; в - прийом використання малки

    Для нанесення ліній паралельно до базової крайки використовують рейсмус.

Будова рейсмуса: 1 - колодка; 2 - бруски; 3 - шпильки; 4 - затискні гвинти (або клин)

Рейсмус має колодку, у яку вставлено одну або дві рейки з голками, що продряпують у деревині риски. Корпус рейсмуса може бути дерев’яним, металевим або пластмасовим. Рейки фіксуються клином або гвинтами в більш сучасних варіантах (мал. 7).

Рейсмус з однією рейкою використовують для проведення однієї паралельної лінії на одній або декількох заготовках за одне налагодження.

Якщо потрібно провести на одній або декількох заготовках дві паралельні лінії на певній відстані одна від одної, то більш зручним є дворейковий рейсмус (мал.7, в).

Мал. 7. Рейсмус столярний та прийоми роботи ним

    Налагоджують рейсмус так. Беруть таку лінійку, щоб початок відліку збігався з початком лінійки. Відпускають рейку рейсмуса (відкручують гвинт або вибивають клин), ставлять лінійку на колодку та висувають рейку з голкою. Слідкують за вістрям голки. Коли вістря знаходиться навпроти необхідної позначки на лінійці, наприклад 20 мм, фіксують рейку та перевіряють ще раз відстань від колодки рейсмуса до вістря голки.

Для проведення риски рейсмус беруть у руку, притискають колодку до базової крайки, торкаються голкою поверхні заготовки, нахиляють рейсмус у напрямку руху та проводять риску.

Металевий рейсмус має замість голки тверде металеве кільце.

Для перевірки горизонтальності та вертикальності поверхонь використовують рівні (мал. 8).

Мал. 8. Рівень: а - загальний вигляд; б - схема: 1 - поверхня; 2 - підкладна планка; 3 - корпус рівня; 4 - ампула-трубка

    Вставлені в металевий корпус запаяні ампули-трубки наповнено спиртом, у яких є бульбашки повітря. Розташування бульбашки рівня в нульовому (середньому) положенні підтверджує горизонтальність (вертикальність) поверхні.

IV. Техніка безпеки роботи з інструментом

1. Перед використанням інструмента необхідно оглянути його щодо наявності пошкоджень. 

2. Класти інструменти на верстак слід вістрями від себе.

3. Не допускається використання розмічальних та вимірювальних інструментів не за призначенням, оскільки це може призвести до їх пошкодження та унеможливлення виконання точних вимірювань.

4. Після завершення роботи вимірювальні та розмічальні інструменти очищають спеціальними щітками від бруду і зберігають у відведених для них місцях у спеціальних футлярах або укладках.

V. Ваша скарбничка

Розмічання, вимірювальні бази, припуск, рулетка, лінійка металева, креслярський циркуль, шаблон,  столярні кутники,  єрунок, малка. 

рейсмус

VI. Домашнє завдання

Опрацювати теоретичний матеріал. Виконати тестову роботу.

Тестові завдання

1. Розмічання - це...

• А операція, наступна після різання та стругання
• Б перша операція перед пилянням та струганням
• В операція, послідовність виконання якої встановлюється працівником

2. Розмічання заготовки майбутнього виробу виконується...

• А точно за кресленням
• Б з припуском на обробку
• В з надлишком шару матеріалу, товщина якого залежить від твердості деревини

3. Припуском у деревообробці називають шар матеріалу, який...

• А утворює розмічальний інструмент
• Б утворює різальний інструмент
• В залишають на заготовці для її кінцевої обробки

4. Який інструмент використовують для розмічання великої кількості деталей, що мають однакову форму?

• А лінійку
• Б кутник
• В шаблон
• Г набір розмічальних інструментів

5. Якими одиницями зазначають розміри на кресленнях?

• А метрами
• В сантиметрами
• Б дециметрами
• Г міліметрами

6. Що вибирають орієнтиром під час розмічання заготовки?

• А довшу крайку
• Б коротшу крайку
• В базову лінію
• Г будь-що з переліченого
• Д правильної відповіді немає    

За кожну правильну відповідь отримуєте 2 бала. 

Відповіді надсилайте на електрону адресу: irina.kefala@gmail.com. Вказуємо на прізвище , клас і число виконаної роботи.

 Віримо в ЗСУ!