11 клас 14.02.2024 Вражаючі фактори ядерної зброї. Характеристика осередку ядерного ураження.

 

11 клас 14.02.2024

ТЕМА:  Вражаючі фактори ядерної зброї. Характеристика осередку ядерного ураження.

  І. Запитання для актуалізації знань

      1.Що називається аварiєю?

      2.Що називається стихiйним лихом?

      3.Що таке надзвичайна ситуацiя?

   ІІ. Ознайомлення з новим матеріалом

     До сучасних засобів ураження відноситься зброя масового знищення до якої відноситься:

1.     Ядерна зброя.

2.     Хімічна зброя.

3.     Бактеріологічна (біологічна) зброя.

Ядерна зброя –    це зброя масового ураження вибухової дії, заснована на використанні енергії, яка виділяється при ядерних реакціях поділу або синтезу. Ядерна зброя призначена для масового ураження людей, знищення або руйнування адміністративних і промислових центрів, різних об’єктів, споруд, техніки.

        Ядерна зброя є найбільш могутнім засобом ураження, здатним у короткий термін знищувати великі  групи військ, створювати райони масових руйнувань і зони радіоативного зараження.

      Уражальні дії ядерного вибуху залежать від потужності  боєприпасу.  

 Потужність ядерного боєприпасу характеризується тротиловим еквівалентом, тобто такою кількістю тротилу в тонах, при вибусі якого виділяється така ж кількість енергії  , що і при вибусі даних ядерних боєприпасів.

 За потужністю ядерні боєприпаси розділяють на:

1.                 понадмалі – менше 1 тис. т.
2.                 малі – 1-10 тис. т.
3.                 середні – 10-100 тис. т.
4.                 великі – 100 тис. т.-1 млн. т.
5.                 понадвеликі – понад 1 млн. т. 

 2. Види ядерного вибуху. 

    В залежності від характеру об’єкта і задач, що ставились ядерним ударом, ядерний вибух може бути зроблений у повітрі, на поверхні землі, під землею і під водою.

        Відповідно до цього розрізняють:

  • ·        повітряний,
  • ·        наземний (надводний),
  • ·        підземний підводний вибухи,                                                               
  •       космічний 

Повітряний ядерний вибух може застосуватись для руйнування міських і промислових будинків,для ураження людей і техніки на полі бою, літаків на аеродромі, літаків що летять  і літаків-снарядів.


Наземний ядерний вибух може застосовуватись для руйнування міцних наземних споруд, залізничних вузлів, аеродромів.

Надводний ядерний вибух застосовується для ураження надводних кораблів.


Підземний ядерний вибух може застосовуватись для руйнування особливо міцних підземних споруд,підземниз заводів і складів.     

Підводний ядерний вибух застосовується для ураження підводних човнів,надводних кораблів і руйнування гідротехнічних споруд.



Космічний ядерний вибух 


  3.  Типи ядерного боєприпасу.

 Ядерним боєприпасом називається бойові (головні) частини ракет, авіаційних бомб,артилерійські снаряди, торпеди і міни, споряджені ядерним зарядом (ядерним зарядним пристроєм).

 Ядерний снаряд є основною частиною боєприпасів і включає ядерну вибухову речовину.

Розрізняють ядерні заряди:
1.                 Однофазні – заряди «поділ».
2.                 Двофазні – заряди «поділ – синтез».
3.                 Трифазні – заряд «поділ – синтез – поділ».

Уражальні чинники ядерного вибуху – це ударна хвиля, світлове випромінювання, проникаюча радіація і як наслідок ядернного вибуху – радіоактивне зараження місцевості в районі вибуху.        

         1. Ударна хвиля –  це поширення стиснутого повітря в усі боки від центра вибуху з швидкістю, яка перевищує швидкість звуку. Хвиля утворюється за рахунок величезної енергії, яка виділяється у зоні радіації, де виключно висока температура, а тиск досягає мільярдів атмосфер. Вражальна дія ударної хвилі харктеризується величиною надлишкового тиску.

Передня границя стиснутої області називається фронтом ударної хвилі. На великій відстані від центра вибуху ударна хвиля перетворюється в звукову.


Надлишковий тиск – це різниця між максимальним тиском у фронті ударної хвилі і нормальним
атмосферним тиском перед фронтом хвилі.

Ураження особового складу ударною хвилею залежить від потужномті і виду вибуху, відстані від центру вибуху, захищеності особового складу і діляться на легкі, середні, важкі і надважкі (смертельні).

1.  Легкі ураження характеризуються легкою контузією, тимчасовою втратою слуху, легкими ушкодженями та вивихами. Такі ураження можуть спостерігатися у відкрито розташованого особового складу при повітряному вибуху потужністю 20 тисяч т. на відстані 2300 м., при наземному 2100 м.

2.  Середні ураження – харктеризуються короткочасною втратою свідомості, пошкодженням органів слуху, кровотечами з носа і вух, преломами і вивихами кінцівок. Такі травми можуть спостерігатись у відкрито розташованого особового складу при повітряному ядерному вибуху потужністю 20000 тис. т. на відстані 1850 м., при наземному – на відстані 1450 м.

3.   Важкі ураження характеризуються сильною контущією всього організму, пошкодженням внутрішніх органів, тяжкими переломами кінцівок.

4.   Надважкі ураження у більшості випадків призводять до смертельного результату.

Побічний вплив ударної хвилі виявляється в ураженні людей уламками будівель, камінням, деревами, битим склом та іншими предметами.

Ударна хвиля проходить 1000 м. за 2 сек.; 2000 м. за 5 сек.; 3000 м. за 8 сек.;

Характер руйнувань елементів об’єкта залежить від навантаження, яке створює ударна хвиля. Загальну оцінку руйнувань прийнято давати за ступенями важкості цих руйнувань.        

         2. Світлове випромінювання –  це потік променевої енергії, що включає фіолетові, видимі та інфрочервоні промені.


Світлове випромінювання поширується із швидкістю близько 300 тис. км/год. Тривалість його – 10-12 сек. Впливаючи на людей викликає опіки ділянок тіла, очей, тимчасову втрату зору. Залежно від значення світлового імпульсу розрізняють опіки шкіри чотирьох ступенів:

1.   Перший ступінь – почервоніння, припухлість і набрякання шкіри.
2.   Другий ступінь – утворення пухирів.
3.   Третій ступінь – омертвіння шкіри й утворення виразок.
4. Четвертий ступінь – омертвіння не тільки шкіри, а й шарів тканин, обвуглення.   

   3. Проникаюча радіація  потік гамма-випромінювання нейтронів, що випускаються із зони і хмари ядерного вибуху.

Час дії проникаючої радіації – 15-20 сек., а потім хмара піднімається на висоту 2-3 км., де гама-нейтронне випромінювання поглинається товщею повітря і практично недосягає поверхні землі. Пощирюючись у повітрі на сотні метрів і навіть на відстані до 2-3 км., ці випромінювання проходять через живу тканину, іонізуючи атоми і молекули, що входять у будову клітини. Під впливом іонізації в організмі виникають радіологічні процеси, що призводять до порушення життєвих функцій окремих органів і до розвитку променевої хвороби. Одиницею дози випромінювання є рентген (Р), доза поглинання радіації вимірюеться у радах. За ступнем важкості променеві хвороби ділять на чотири групи:

          1. Променева хвороба І ступеня (легка група) виникає при сумарній дозі 100-200 рад. Прихований період триває три-п’ять тижнів, після чого з’являється загальна слабкість, нудота, підвищення температури. Тривалість захворювання – кілька днів, працездатність, як правило зберігається.

         2. Променева хвороба ІІ ступеня (середня група) виникає при сумарній дозі 200-400 рад. Протягом перших двух-трьох діб спостерігається первинна реакція організму (шлунково-кишкові розлади). Потім триває прихований період (15-20 діб). Ознаки захворювання виявляються яскравіше. Одуження за умови активного лікування настає через 2-3 місяці.

         3. Променева хвороба ІІІ ступеня (важка група) виникає при дозі 400-600 рад. Первинна реакція дуже виражена. Прихований період – 5-10 діб. Хвороба проходить інтинсивно і важко (крововилову у внутрішні органи). Одужування може настати через 3-6 місяців, при своєчасному й ефективному лікуванні.

         4. Променева хвороба  IV  ступеня (надважка група) виникає при дозі понад 600 рад. У більшості випадків закінчується смертю. При дозах 1000 рад. і більше розвивається блискавична форма променевої хвороби, при якій особовий склаж швидко втрачає боєздатність і гине через кілька днів.

         Припустимі дози опромінення людей:

1. Одноразова – 50 рад.
2. Багаторазова – протягом 10 діб – 100 рад.
3. Багаторазова – протягом 3 місяців – 200 рад.
4. Багаторазова – протягом року – 300 рад.

 Осередком ядерного ураження називається територія, в межах якої в наслідок дії ядерної зброї утворилися масові ураження людей, тварин, рослин або руйнування будівель та споруд.

         Він характеризується:

1.  Кількістю уражених.
2.  Розмірами площі ураження.
3.  Зонами зараження з різними рівнями зараження.
4.  За зонами пожеж, затоплень, руйнувань і пошкоджень будівель та споруд.
5. Частковим руйнуванням, пошкодженням або завалом захисних споруд. 

Осередки ядерного ураження умовно поділяються на такі зони з приблизно однаковими за характером руйнування: 

1.                 Зона повних руйнувань   –  в зоні повністю зруйновані будинки та споруди, а також протирадіаційні укриття і частина сховищ, утворюються суцільні завали, пошкодження комунально-енергетичних мереж.

2.                 Зона великих руйнувань – в зоні наземні будинки і споруди отримують сильні руйнування, утворюються місцеві завали, виникають суцільні і масові пожари. Більшість сховищ збережеться, в деяких сховищах будуть завалені входи і виходи. Люди в них можуть отримати ураження тільки із-за пошкодження герметизації   сховищ, їх затоплення чи загазованість.

3.                 Зона середніх руйнувань  –   в зоні будинки і споруди отримують середні руйнування. Сховища і укриття підвального типу зберігаються. Від світлового випромінювання виникають суцільні пожежі.

4.                Зона слабких руйнувань –  будинки отримують невеликі руйнування. Від світлового випромінювання виникають окремі вогнища пожеж. 

ІІІ. Запитання для перевірки нового матеріалу. 

1.       Для чого призначена ядерна зброя і які її уражальні чинники?

2.      Від чого залежить уражальна дія ядерного вибуху?

3.     Що називається осередком ядерного ураження?

ІV. Домашнє завдання

Опрацювати новий матеріал

 Бережіть себе і своїх близьких!

 

 

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

6 клас 16.02.2022 Види та призначення тонколистового металу.

7 клас 05.02.2023 Технологія оздоблення виробів із деревини

7 клас 25 .09.2023 ПОНЯТТЯ ПРО ГРАФІЧНІ ЗОБРАЖЕННЯ. ЕСКІЗИ.