8 клас 15.12.2023 СВЕРДЛІННЯ ОТВОРІВ

8 клас. 15.12.2023 

ТЕМА: СВЕРДЛІННЯ ОТВОРІВ

I. Актуалізація опорних знань

• 1. Які пристрої для свердління металу тобі відомі?
• 2. У чому перевага машинного свердління над ручним?

II. Вивчення нового матеріалу

        Під час виконання слюсарних робіт з виготовлення виробів, складання деталей, часто виникає необхідність отримання в цих деталях різних отворів. Для цього виконують операції  свердління, зенкування, зенкерування отворів.

 Суть цих операцій полягає в тому, що процес різання (зняття шару матеріалу) здійснюється обертальним та поступальним рухами різального інструмента (свердла, зенкера тощо) відносно своєї осі (мал. 1)

Мал. 1. Свердління отвору

        Свердління отворів виконують в основному на свердлильних або токарних верстатах. Однак у тих випадках, коли деталь неможливо встановити на верстат, або отвори розташовані у важкодоступних місцях, обробка проводиться вручну. Для ручного свердління застосовують такі пристосування: бурав, коловорот,  дриль, вороток. Також використовують механізовані (електричні та пневматичні) дрилі.

Як і будь - який різальний інструмент, свердло працює за принципом клина. За конструкцією і призначенням свердла поділяють на перові, центральні, спіральні та інші.

                                                     

     Спіральне свердло складається з робочої частини, хвостовика та шийки. Робоча частина складається із циліндричної (напрямної) і різальної частин. На напрямній частині розташовано дві гвинтові канавки, по яких у процесі різання відводиться стружка. Напрямок гвинтових канавок переважно правий. Ліві свердла використовують дуже рідко. Уздовж канавок на циліндричній частині свердла розміщені вузькі полозки, які називають стрічками. Вони призначені для зменшення тертя свердла об стінки отвору( свердла діаметром 0,25…..0,5 мм виготовляють без стрічок).

Під час свердління утворюються круглі отвори. Отвори можуть бути наскрізними або глухими(мал.3)

Мал.3 Типи отворів: а) наскрізний   б) глухий

     У навчальних майстернях свердління металів виконують за допомогою свердлильних верстатів та електричних дрилів. Свердлильний верстат є найбільш небезпечним у процесі свердління. Перед свердлінням деталі(заготовки) потрібно міцно закріпити. Установлювати та закріплювати заготовки на робочому столі свердлильного верстата можна різними способами. Це залежить від розмірів, форми та маси заготовки, від діаметру оброблювального отвору та інших чинників.

    Дрібні деталі під час свердління в них отворів діаметром до 10 мм звичайно закріплюють у ручних лещатах або підтримують плоскогубцями. Невеликі за розмірами заготовки прямокутної форми закріплюють у машинних лещатах, а для кріплення в лещатах заготовок різної форми використовують спеціальні губки.

Мал.4 Пристосування для кріплення заготовок а) машинні лещата звичайні; б) машинні лещата зі змінним кутом нахилу; в) кріплення заготовки притискними планками

      Заготовки, які не поміщаються між губками лещат, затискують притискними планками безпосередньо на робочому столі (див. мал.4 в). Заготовку 1 розміщують на робочому столі 6. Притискні планки 2 однією частиною притискають1, а іншою опираються на підкладки 5. Для фіксування деталі затискають гайки 4 болтів 3, які входять у пази притискних планок 2.

     Під час свердління циліндричної поверхні збоку або навіть зверху слід використати універсальні притискні пристрої та підготувати відповідний майданчик.     

  В усіх випадках закріплення заготовок під час обробки наскрізних отворів необхідно враховувати можливість виходу різального інструменту з отвору в кінці обробки, щоб не пошкодити поверхню стола або лещат.

   Свердління виконують за попередньою розміткою з накерненими центрами отвору або без них, використовуючи спеціальні пристрої - кондуктори.

Мал.5 Свердління отворів у циліндричних деталях: а) універсальний притискний пристрій; б) спосіб кріплення деталі

        Свердління за розміткою виконують, як правило,  у два прийоми. Установивши свердло у відповідності з накерненим центром майбутнього отвору, виконують засвердлювання у глибину  1 /4 діаметра свердла. Переконавшись за одержаним отвором, що свердло іде по центру, виконують свердління повністю. Якщо свердло пішло вбік від наміченого центру, то для виправлення отвору необхідно повторно методом зміщення накернити центр, розмістивши кернер під незначним кутом, та здійснити ще одне засвердлювання й, переконавшись у його правильності, здійснити свердління до кінця.

    Центри кернерів повинні розміщуватися точно на розмічальних лініях щоб після обробки на поверхні деталі залишалися половини кернів. При нанесенні кіл розмічальний циркуль також нахиляють у бік руху, докладаючи основне зусилля до ніжки, що знаходиться в центрі кола.

              Продуктивним вважається свердління отворів у кондукторах (мал. 6)

Мал.6 Свердління отворів за допомогою кондукторів

      Кондуктори застосовують, щоб досягти високої точності розміщення осі отвору, скорочення часу на встановлення, вивірення і закріплення заготовок.

      Під час свердління наскрізного отвору, коли свердло підходить до його виходу, необхідно зменшити подачу. Свердлячи так званий глухий отвір, його глибину слід контролювати спеціальним пристроєм, який розміщено на верстаті. Якщо такого пристрою немає, користуються упорною втулкою-обмежувачем.

    Якщо потрібно просвердлити  неповний отвір в одній заготовці, то в лещатах закріплюють одночасно дві заготовки так, щоб їхні поверхні, на яких мають бути одержані неповні отвори, збіглися. Потім на лінії стикання заготовок розмічають центри отворів і свердлять за допомогою звичайного прийому. При свердлінні неповного отвору в одній деталі користуються прокладками з того ж матеріалу, що й деталь, яка обробляється.

Мал.7 Свердління неповних отворів

    Якщо необхідно обробити верхню частину отвору для одержання фасок або циліндричних заглибин, наприклад під потайну головку гвинта або заклепки, виконують зенкування ( мал. 8).

Мал.8 Зенкування отворів

      Зенкування виконують за допомогою зенківок або свердлом більшого діаметру. У такому випадку , не знімаючи заготовки зі столу, щоб не порушувати співвісності шпинделя верстата і просвердленого отвору, замінюють свердло відповідно зенківкою та обробляють верхню частину отвору до розмірів, зазначених на кресленні.

Основні види браку при свердлінні отворів

    Груба поверхня просвердленого отвору виходить при роботі тупим або неправильно заточеним свердлом при великій величині подачі і недостатньому охолоджуванні свердла. Для запобігання цьому виду браку потрібно перед початком роботи перевірити шаблоном правильність заточування свердла, працювати лише по режимах, вказаних в технологічній карті, своєчасно регулювати подачу охолоджуючої рідини на свердло.

    Діаметр просвердленого отвору, що перевищує заданий, виходить унаслідок неправильного вибору розміру свердла, неправильного його заточування (нерівні кути в ріжучих кромок, ріжучі кромки різної довжини, зсув поперечної кромки свердла), наявність люфта у вузлі шпинделя верстата і ін. Щоб уникнути цього вигляду браку необхідно до початку роботи перевірити заточування свердла, вибрати свердло необхідних розмірів, перевірити положення шпинделя і ретельно відрегулювати його.

    Зсув осі отвору виходить в результаті неправильної розмітки деталі (при свердлінні по розмітці), неправильної установки і слабкого кріплення деталі на столі верстата (деталь зрушилася при свердлінні), биття свердла в шпинделі і відведення свердла убік. Щоб запобігти зсуву осі, потрібно правильно розмічати деталь і заздалегідь засвердлювати центрове поглиблення, перевіряти міцність кріплення деталі до початку роботи, а також биття і правильність заточування свердла.

    Перекіс осі отвору може бути викликаний неправильною установкою деталі на столі верстата або в пристосуванні, попаданням стружки під деталь, не перпендикулярністю столу до шпинделя верстата і надмірно великим натиском на свердло при його подачі. Щоб попередити цей вид браку, необхідно детально перевірити установку і кріплення деталі, попередньо очистивши стіл від стружки і бруду, вивірити стіл, слідкувати за силою натиску на свердло при ручній подачі.

Безпека праці при свердлінні.

При роботі на свердлильному верстаті слід дотримуватись наступних правил безпеки праці:

•  правильно встановлювати, надійно закріплювати заготовки на столі верстата і не утримувати їх руками в процесі обробки;
• не залишати ключа в свердлильному патроні після зміни ріжучого інструменту;
• пуск верстата виконувати лише тоді, коли є тверда впевненість в безпеці роботи:
• стежити за роботою насоса і кількістю охолоджуючої рідини, що поступає до місць обробки;
• не братися за ріжучий інструмент, що обертається, і шпиндель;
• не виймати рукою зламаних ріжучих інструментів з отвору, користуватися для цього спеціальними пристосуваннями;
• не натискувати сильно на важіль подачі при свердлінні заготовок на прохід, особливо при свердлінні свердлами малого діаметра;
• підкладати дерев’яну підкладку на стіл верстата під шпиндель при зміні патрона або свердла;
• користуватися спеціальним ключем, клином для видалення свердлильного патрона, свердла або перехідної втулки з шпинделя;
• постійно стежити за справністю ріжучого інструменту і пристроїв кріплення заготовок і інструменту;
• не передавати і не приймати яких-небудь предметів через працюючий верстат; 
• не працювати на верстаті в рукавицях; 
• не спиратися на верстат під час його роботи.

                          Обов’язково зупиняти верстат у випадку:

• відходу від верстата навіть на короткий час;
• припинення роботи;
• виявлення несправностей  у верстаті, приладді, пристосуваннях і ріжучому інструменті;
• змащування верстата;
• установки або зміни ріжучого інструменту і пристосувань, приладдя і т. д.;
• прибирання верстата, робочого місця і стружки з інструменту, патрона і заготовки.

III. Закріплення матеріалу

Зенкер - різальний інструмент для обробки отворів.

Зенкування - процес обробки вхідної частини отвору в деталі для утворення гнізд під потаємні головки кріпильних елементів.

Кондуктор - верстатний пристрій, що забезпечує правильне положення деталі та інструмента.

Поступальний рух - рух свердла паралельно осі обертання.

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

1.Який технологічний процес називають свердлінням?

а) процес розколювання металу         

в) процес різання матеріалу різальним інструментом                      

б) процес утворення стружки             

г) процес заглиблення різального інструменту в оброблювальний матеріал.

2. Яку операцію виконують, щоб одержати на просвердлених отворах  конічні заглиблення?

а) розсвердлювання                                                

в) свердління на задану глибину

б) зенкування                                                         

г) розточування

3. Зенкер - .....

а)  різальний інструмент для обробки заготовок  

б)  різальний інструмент для обробки отворів

в)  різальний інструмент для обробки деревини  

г)  різальний інструмент для обробки деталей

4. Свердління за розміткою ...

а) виконують у два прийоми  

б) різальний інструмент для обробки отворів  

в) процес обробки вхідної частини отвору в деталі для утворення гнізд під потаємні головки кріпильних елементів  

г) верстатний пристрій, що забезпечує правильне положення

д) деталі та інструмента

5*. Для чого призначене пристосування, закріплене на свердлі?

а) для вимірювання діаметру отвору                                                                              

б) для вимірювання діаметру свердла

в) для обмеження глибини свердління

г) для обламування стружки

IV. Домашнє завдання: опрацювати теоретичний матеріал. Уважно прочитати конспект і виконати тестову роботу.

Відповіді  надсилайте на адресу: irina.kefala@gmail.com

Обов'язково позначаємо прізвище, клас і число роботи.

Бажаю успіхів та здоров'я.