10-11 клас 18.04.2022 Технології

 

ТЕМА: Метод контрольних запитань

1.    Основні характеристики методу контрольних запитань

Суть методу контрольних запи­тань полягає в тому, що під час пошуку     розв’язків проблеми ви­користовують перелік спеціально підготовлених запитань.   Винахідник дає відповіді на запитання, на ос­нові цього аналізує проблему (умову   задачі) і таким чином наближається до її розв’язку.
Цей метод роботи є досить універсальним: списки контрольних запи­тань   можуть бути використані під час проведення «мозкового штурму» або з метою   підвищення активності робочих груп, які колективно працю­ють над проблемою     (синектика).
Водночас варто зазначити, що метод контрольних запитань, як і всі інші   методи  творчого пошуку, є досить природним для людини у повсяк­денному   житті.  Щоб переконатися в цьому, проведіть невеличке спосте­реження, коли у вас   з’являється нескладна проблема побутового (треба щось відремонтувати) чи   організаційного характеру (необхідно скласти план дій, за яким щось виконати)   тощо. Перш ніж її вирішувати чи на­віть визначити ступінь її складності (як           швидко з нею можна впоратися), в першу чергу ви намагаєтесь сформулювати її у   вигляді запитань: «Чому так трапилось?», «Як я зможу це подолати чи   вирішити?»  і т.д. Якщо завдання складне, то доведеться поставити більше   запитань. Наприклад, якщо ви вирішили після завершення навчання в школі   вступити до пре­стижного вузу, то одразу виникають запитання, які, у свою чергу,   фор­мують алгоритм вашої поведінки щодо реалізації цієї мети.
З практичного досвіду винахідника, котрий працює над розв’язанням творчих   завдань різного рівня складності, завжди можна виокремити найпоширеніші   запитання, на які він намагається відповісти, і таким чином знайти рішення для   задачі творчого характеру. Найбільшого поширення набули списки контрольних   запитань, складені А.Осборном, Т.Ейлоартом, Д.Пірсоном, Г. Я.Бушем, Д.Пойа та   іншими вченими, які досліджували процес творчості. 
  Список А.Осборна
    Найбільш відомим є список контроль­них запитань А.Осборна, який         наведено  нижче:
  •         Яке нове застосування технічного об’єкта можна запропонувати? Як   модифікувати відомі способи застосування?
  •                           Чи можливо розв’язати винахідницьку задачу шляхом пристосуван­ня, спрощення,   скорочення? Що нагадує даний технічний об’єкт? Чи викликає   аналогія нову   ідею? Чи відомі в минулому аналогічні про­блемні ситуації, які   можна   використати? Що можна скопіювати? Який технічний об’єкт необхідно   випереджати?
  •        Які модифікації технічного об’єкта можливі? Чи буде прийнятною модифікація   шляхом обертання, згину, кручення, повороту? Які змі­ни призначення, руху,           кольору, запаху, форми, обрисів можна засто­сувати? Чи є інші можливі зміни?
  •         Що можна збільшити в технічному об’єкті? Що можна приєднати? Чи можливим     є  збільшення терміну використання пристрою, взаємодії? Чи є потреба     збільшувати частоту, розміри, міцність, підвищити якість? Чи можливо приєднати   новий інгредієнт, продублювати? Чи можливі мультиплікації робочих органів чи   інших елементів? Чи є доцільним збільшення, гіперболізація елементів чи всього   об’єкта?
  •            Що можна в технічному об’єкті зменшити або замінити? Чи можна що-небудь       ущільнити, стиснути, згустити, сконденсувати, застосу­вати метод мініатюризації,   вкоротити, звузити, відокремити, роз­дрібнити?
  •                    Що в технічному об’єкті можна замінити? Що і наскільки можна замінити в   ньому: використати інший інгредієнт, матеріал, процес, джерело енергії,     розташування, колір, звук, освітлення?
  •        Що можна перетворити в технічному об’єкті? Які компоненти можна замінити?Чи  можна змінити модель, розбивку, розмітку, плану­вання, послідовність операцій? Чи можна поміняти місцями причину й ефект, змінити швидкість, темп або режим?
  •          Що можна в технічному об’єкті зробити навпаки? Чи можливо помі­няти місцями      протилежно розташовані елементи? 
  •           Які нові комбінації елементів технічного об’єкта можливі? Чи можна створити суміш, сплав, новий асортимент, склад? Чи можна комбіну­вати секції, вузли, блоки, агрегати? Чи є можливість комбінувати оз­наки, ідеї? 
Список Т.Ейлоарта
       Одним із найефективніших вважають список запитань англійського винахідни­      ка Т. Ейлоарта, який, по суті, відображає систему його роботи і містить завдання      для самого себе, що розв’язуються у певній послідовності. Наведемо пе­релік            таких запитань.
    1.      Назвати всі якості й визначення майбутнього винаходу. Змінити їх.
2.           2. Сформулювати задачі зрозуміло. Спробувати нові формулювання. Визначити          другорядні та аналогічні задачі. Виділити головні.
3.            3. Вказати недоліки вже відомих розв’язків, їх основні принципи, нові                       припущення. 
4.        4.    Навести фантастичні, біологічні, економічні, молекулярні та інші аналогії.
5.           5. Побудувати математичну, гідравлічну, електронну, механічну та інші моделі          (вони   точніше виражають ідею, ніж аналогії).
 6.        Спробувати різні види матеріалів та енергії: газ, рідину, тверде тіло, піну,          пасту тощо; тепло, магнітну енергію, світло, силу удару і т. д.; різну довжину          хвилі, поверхневі властивості і та ін.; перехідні стани — замерзання,                           конденсацію,  перехід через точку Кюрі тощо; ефекти Джоуля — Томсона,                  Фарадея та ін. Встановити варіанти, залежності, можливі зв’язки, логічні повтори.
7.      Дізнатися думку людей, некомпетентних у розглядуваній справі.
8.      8. Влаштувати групове обговорення, вислуховуючи і сприймаючи всі ідеї без         критики.
9.             9Спробувати «національні» розв’язки: хитрий шотландський, тоталь­ний   німецький, марнотратний американський, складний китайський і т. д.
10.    10.Бути весь час зануреним у проблему — з нею йти на роботу, на прогу­лянку,  приймати душ, їхати, їсти, грати в теніс чи футбол — весь час бути з нею!
11.          11. Якомога більше перебувати у середовищі, що стимулює (звалище ста­рої   техніки чи металолому, технічний музей, магазини дешевих ре­чей), проглядати   журнали, комікси та ін.
12.     12. Скласти таблицю цін, величин, переміщень, типів матеріалів тощо для різних   розв’язків проблеми або її частин, шукати проблеми у роз­в’язках або нові       комбінації.
 13.      Визначити ідеальне рішення, розробити можливі варіанти.
14.    14.  Змінити розв’язки проблеми з точки зору плину часу (швидше і повільніше), розмірів, густини і т. д.
 15.      В уяві «вміститись» усередину механізму.
16.     16. Визначити альтернативні проблеми і системи, які вилучають ланку з ланцюга і,  таким чином, створюють дещо абсолютно нове, в зворот­ному напрямку від    потрібного розв’язку.
  17.      Чия це проблема? Чому саме його?
18.   18. Хто перший це винайшов? Історія питання. Які помилкові тлумачен­ня цієї проблеми мали місце раніше?
  19.       Хто ще розв’язував цю проблему? Який результат він отримав?
20.    Визначити загальноприйняті обмежувальні умови та причини їх встановлення.
 
ЗАПИТАННЯ для САМОКОНТРОЛЮ

1.     У чому суть методу контрольних запитань?
2.      У чому полягає ефективність чи універсальність цього методу?
 

МИРУ ТА ПЕРЕМОГИ НАШІЙ КРАЇНІ

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

6 клас 16.02.2022 Види та призначення тонколистового металу.

7 клас 05.02.2023 Технологія оздоблення виробів із деревини

7 клас 25 .09.2023 ПОНЯТТЯ ПРО ГРАФІЧНІ ЗОБРАЖЕННЯ. ЕСКІЗИ.