10 клас 19.04.2022 Захист Украни Надзвичайні ситуації

 

10 клас  19.04.2022  Захист Украни  

ТЕМА: Надзвичайні ситуації

 Загальні ознаки надзвичайних ситуацій  

Практично для будь-якої НС властиві такі загальні ознаки:

 • загроза загибелі людей чи значне порушення умов їх життєдіяльності;

 • заподіяння економічних збитків;

 • істотне погіршення стану довкілля.

 

Класифікація надзвичайних ситуацій

    Класифікація НС за їх рівнями здійснюється для забезпечення організації взаємодії центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій у процесі вирішення питань, пов’язаних з НС та ліквідацією їх наслідків.

   Для визначення рівня надзвичайної ситуації встановлено такі критерії:

 1) територіальне поширення та обсяги технічних і матеріальних ресурсів, необхідних для ліквідації наслідків НС;

 2) кількість людей, які загинули (постраждали), або чиї умови життя порушено;

 3) розмір збитків, завданих НС.

        З урахуванням територіального поширення, обсягів заподіяних або очікуваних економічних збитків, кількості людей, які загинули; за масштабом можливих наслідків; характеру сил і засобів, що залучаються до їх ліквідації, розрізняють 4 рівні надзвичайних ситуацій:

1) загальнодержавний;

2) регіональний;

3) місцевий;

4) об’єктовий.

   НС державного рівня за територіальним поширенням вважають таку, що:

 1) поширилась або може поширитися на територію інших держав;

2) поширилась на територію двох чи більше регіонів України, а для її ліквідації необхідні матеріальні й технічні ресурси в обсягах, що перевищують можливості цих регіонів (понад один відсоток відповідних бюджетів);

3) яка призвела до загибелі понад 10 осіб, або внаслідок якої постраждало понад 300 осіб, або було порушено нормальні умови життя понад 50 тис. осіб більш як на 3 доби;

4) спричинила збитки, що складають понад 150 тис. мінімальних розмірів заробітної платні. Приклад такої НС — аварія на Чорнобильській АЕС (іл. 1).

                    

   НС регіонального рівня за територіальним поширенням вважають таку, що: 

1) поширилась на територію двох чи більше районів (міст обласного значення), областей, а для її ліквідації необхідні матеріальні й технічні ресурси в обсягах, що перевищують можливості цих районів (понад 1% відповідних бюджетів);

2) призвела до загибелі 3–5 осіб або внаслідок якої постраждало 50–100 осіб, чи було порушено нормальні умови життєдіяльності 1000–10 000 осіб довше ніж на 3 доби;

3) завдала збитків, що складають понад 15 000 мінімальних розмірів заробітної плати.

         Так, повінь на Закарпатті— стихійне лихо, що сталося через інтенсивні опади, різке підняття рівня води в річках, особливо в низинних Виноградівському й Іршавському районах. Ця повінь була найбільшою на Західній Україні в 1997–2017рр. (іл. 2).                                             

         

НС місцевого рівня за територіальним поширенням вважають таку:

1) яка вийшла за межі території потенційно небезпечного об’єкта, загрожує довкіллю, сусіднім населеним пунктам, інженерним спорудам, а для її ліквідації необхідні матеріальні й технічні ресурси в обсягах, що перевищують власні можливості потенційно небезпечного об’єкта (понад 1 % відповідних бюджетів); до місцевого рівня також належать всі НС, які виникають на об’єктах житлово-комунальної сфери;

2) під час якої загинуло 1–2 особи або постраждало 20–50 осіб, чи порушено нормальні умови життєдіяльності 100–1000 осіб довше ніж на 3 доби;          3)збитки від якої перевищили 2000 мінімальних розмірів заробітної плати. Наприклад, повінь під Одесою в 2013 р. (іл. 3) внаслідок тропічної зливи.

                                

    Об’єктового рівня визнається НС, яка не підпадає під названі вище визначення, тобто така, що розгортається на території об’єкта або на самому об’єкті, її наслідки не виходять за його межі. Приклад — пожежа в Тернополі в серпні 2015 р. (іл. 4). Що більше постраждалих людей під час НС, то ширшу територію вона охоплює. І навпаки.

        

 Через це за основу чинних класифікацій НС за їх масштабом найчастіше беруть територіальний принцип, за яким НС поділяють на локальні, об’єктові, місцеві, регіональні, загальнодержавні, континентальні та глобальні.

     Виникнення НС — це загроза життю та здоров’ю людей, порушення нормальних умов життєдіяльності. Для ліквідації наслідків НС треба залучати значну кількість людських, матеріальних і технічних ресурсів.