7 клас 04.12.2023 Пиляння деревини ножівкою

 

7 клас 04.12.2023

ТЕМА: Пиляння деревини ножівкою

I. Актуалізація опорних знань.

1. Пригадай, які способи різання деревини тобі відомі.
2. У чому полягає процес різання деревини?
3. Назви основні види різання.

II. Вивчення нового матеріалу

Ти вже знаєш, що деревину та матеріали з неї ріжуть багаторізцевими різальними інструментами - пилками. Пилка - інструмент з множиною лез (зубів) для різання (розпилювання).

Перш ніж почати розпилювати ту чи ту деревину, потрібно подивитися на зуби пилки - якої вони форми. Якщо вони мають форму рівнобедреного (рівностороннього) трикутника (мал. 1, а), пилка призначена для розпилювання впоперек волокон деревини. Для розпилювання вздовж волокон використовують пилку, зуби якої нахилені в бік пиляння і мають форму косокутного трикутника (мал. 1, б). Пилка із зубами у формі прямокутного трикутника (мал. 1, в) розрахована на змішане пиляння (універсальні пилки).

Мал. 1. Види зубів: а - для поперечного пиляння; б - для поздовжнього пиляння; в - для змішаного пиляння

    Працюючи ручними пилками, треба мати на увазі, що поздовжні та універсальні пилки ріжуть тільки в одному напрямі - під час руху «від себе» (мал. 1). Поперечні пилки ріжуть однаково під час руху як «від себе», так і «до себе» (вперед і назад).

    Між зубцями ножівкового полотна є проміжки - пазухи. Під час різання тирса потрапляє в пазухи, а під час виходу зубців з деревини - висипається назовні.

    Місце різання, яке утворилося в деревині, називають пропилом, а початок пиляння - запилом. Щоб пиляння і виготовлення виробів було якісним, зуби пилки добре загострюють.

Щоб пилка вільно рухалася в деревині і щоб уникнути її затиснення в пропилі в міру його поглиблення, її зуби розводять, тобто відгинають по черзі в різні боки на одну й ту саму величину. Виконують це розводкою (мал. 2).

Мал. 2. а - порядок розведення зубів; б - розведення зубів; в – розводка

    У результаті ширина пропилу стає більшою за товщину полотна пилки, за його обома сторонами утворюються вільні зазори, і пилка робить зворотно-поступальні рухи, майже не стикаючись своїм полотном з поверхнею пропилу, а тільки її різальні кромки поступово знімають деревину шар за шаром (мал. 3, б).

Мал. 3. а - правильне розведення зубів пилки (відстань А більша за товщину полотна пилки Б); б - розміщення полотна в пропилі

Від багаторазового заточування форма і висота зубів змінюється, пилка починає пиляти нерівно, тому зуби періодично підрівнюють, сточуючи їх напилком. Для підрівнювання напилок вставляють у дерев’яну колодку і «пиляють» по ньому пилку (мал. 4, а). Вирівнявши висоту зубів, переходять до їх заточування.

Мал. 4. а - вирівнювання зубів (1 - напилок; 2 - колодка; 3 - полотно ножівки); б - заточування зубів

    Відстань між зубами пилки позначається на якості обробки матеріалу. Пилка з великими зубами (з великою відстанню між зубами) розпилює заготовку швидше, але різання шорсткіше. Продуктивність роботи дрібнозубою пилкою, навпаки, нижча, але чистота різання краща.

Перед розпилюванням заготовки треба правильно встановити її на верстаку. При розпилюванні заготовок відступають від лінії розмітки на 2...3 мм (мал. 5).

    Полотно ножівки має переміщуватися під прямим кутом до заготовки. Контроль за пилянням здійснюється по лінії розмічання. Вона повинна залишатися ліворуч від місця пиляння на заготовці.

Для точнішого пиляння використовують пилки з дрібними зубами.

Робота пилкою

Працюють ножівкою так. Розмічену заготовку кладуть на дошку на столярному верстаку, що має упор (мал. 6, а). Лівою рукою притискують заготовку до упора, а правою роблять запилювання. Запилювання можна проводити, використовуючи допоміжний брусок (мал. 6, в).

Мал. 6. Прийоми пиляння: а - з упором (1 - заготовка, 2 - упор); б - пиляння в стуслі (1 - дно, 2 - бокові стінки, 3 - заготовка, 4 - пилка); в - запилювання з бруском

    При цьому ножівку притискують до упора і роблять кілька коротких плавних рухів «до себе». Після запилювання рухи ножівкою пришвидшують, її розмах повинен бути на всю довжину полотна. Пилка повинна рухатися вільно. Участь у роботі повинна брати лише рука (з легким натиском), а не все тіло.

Під час пиляння пилкою поперек волокон заготовку прикладають на верстаку до краю так, щоб кінець, що відпилюється, звисав над ним (мал. 7).

                                             

                                             Мал. 7. Поперечне пиляння деревини

Наприкінці пиляння натиск на пилку послаблюють, щоб не сколювати волокна деревини на виході пилки. Закінчуючи пиляння, підтримують лівою рукою частину матеріалу, що звисає, бо вона може обламатись і край вийде нерівним.

При розпилюванні довгих заготовок уздовж волокон потрібно слідкувати за вертикальністю пропилу. Розмітивши заготовку та закріпивши її в затискному пристрої столярного верстака, потрібно виконати правильне й точне запилювання. Для цього використовують дерев’яний брусок, після чого здійснюють контроль вертикальності за допомогою кутника (мал. 8, в). У пропил вставляють клин, щоб запобігти затисканню пилки.

Мал. 8. Пиляння заготовки вздовж волокон: а - кріплення; б - запилювання за допомогою бруска; в - контроль вертикальності кутником

Під час пиляння уважно стежать за лінією розмітки, щоб пропил проходив точно біля наміченої риски (з урахуванням припусків на обробку).

Для точного розпилювання брусків і дощок під кутами 90°, 45°, 60° та іншими застосовують стусла. Стусло (мал. 9, а) - розпилювальна коробка з пропилами в бічних стінках, зробленими під певними кутами.

Стусло (мал. 9, б) має жолобчасту форму. Воно складається з дна 1, двох бокових стінок 2, між якими затискається розпилювана заготовка 3. На боковинах виконано пропили під потрібним кутом. У ці пропили вставляють полотно пилки 4 і проводять розпилювання під потрібним кутом.

При пилянні в стуслі заготовку притискують великим пальцем лівої руки до бічного бруска і стежать, щоб лінія розмітки була напроти пропилу. В інших конструкціях передбачено затискні пристрої для заготовок, що полегшує процес пиляння (мал. 9, г) та поворот стусла в потрібну сторону (мал. 9, в).

Мал. 9. Види стусел: а - стаціонарне поворотне; б - пластикове; в - дерев’яне; г - із затискним пристроєм

    Застосування стусла виключає розмітку деталі, підвищує точність розпилювання, зменшує витрати часу на розмітку деталі, підвищуючи таким чином продуктивність праці. Особливо ефективним є застосування стусла при масовому виготовленні однакових деталей.

Види браку при пилянні:

Результатом погано підготовлених пилок або неправильного виконання прийомів робіт може бути:

• непрямолінійний розпил (мал. 10, а) - відхилення від розмічальної лінії. Причина - натиск на пилку, неправильне розведення або заточування зубів, а також неправильна поза працюючого;

• пошкодження крайок (мал. 10, а) дошки або бруска. Причина - неправильне виконання запилу;

• відщепи деревини (мал. 10, б) - працюючий не підтримує відпилювану частину заготовки в кінці пиляння;

• дуже шорстка площина розпилу (мал. 10, б) - використання пилки з великими зубами або неоднаковим їх розведенням.

Мал. 10. Види браку при пилянні: а - непрямолінійний розпил і пошкодження крайок пропилу; б - шорстка площина розпилу і відколювання крайки; 1 - розмічальна риска; 2 - непрямолінійний пропил; 3 - пошкодження крайки; 4 - шорстка площина розпилу; 5 - відколювання крайки

Техніка безпеки при роботі з пилкою

Працюючи з ножівками, необхідно дотримуватися таких правил безпечної праці та санітарно-гігієнічних вимог.

1. Працювати лише гострим, добре налагодженим та справним інструментом.
2. Під час запилювання користуватися напрямним бруском, бути уважним, щоб не поранити руки.
3. Не тримати ліву руку під час пиляння близько до зубів пилки.
4. Пиляти на повний розмах пилки можна лише тоді, коли пилка ввійде в деревину на 3...5 см.
5. Працювати пилкою або ножівкою треба без ривків і згинів полотна.
6. Працюючи інструментом, не можна відволікатися або заважати працювати іншим.
7. Під час перерви в роботі ножівку слід виймати з пропилу.
8. Ножівку потрібно розміщувати на верстаку так, щоб зубці були спрямовані в протилежний від працюючого бік.
9. Тирсу можна прибирати тільки щіткою-зміталкою. У жодному разі не здмухувати, оскільки можна запорошити очі.

III. Закріплення матеріалу

1. Чим відрізняються пилки для поперечного та поздовжнього розпилювання деревини?
2. Для чого розводять зубці пилки?
3. З якою метою перед пилянням роблять запил у заготовці?
4. Для чого і як застосовують стусло?
5. Яких правил безпеки слід дотримуватися під час пиляння ручною пилкою?

До вашої скарбнички

• Розводка, запилювання, пазуха, пропил, стусло.

Запилювання - надріз на заготовці на початку пиляння.

Пилка - металевий інструмент із зубцями для розпилювання різних матеріалів.

Поздовжнє пиляння - пиляння вздовж волокон деревини.

Поперечне пиляння - пиляння впоперек волокон деревини.

Пропил - щілина, яка утворюється під час розпилювання деревини.

Розводка - металевий інструмент для відгинання один за одним (почергово) вправо і вліво зубців пилки.

IV. Домашнє завдання

Опрацювати теоретичний матеріал. Виконати тестову роботу

Тестові завдання

1. Пиляння деревини - це процес...

• А знімання шару деревини
• Б відокремлення однієї частини матеріалу від іншої
• В розрізання деревини на частини пилкою

2. Пазухи (впадини) між зубцями ножівки слугують для...

• А зручності розведення зубців
• Б загострення зубців пилки
• В видалення тирси

3. Як називається операція виготовлення деталей з деревини за допомогою пилки?

• А розкрій
• Б пиляння
• В різання
• Г розділення

4. Що зменшує тертя ножівкового полотна об деревину під час пиляння?

• А розведення зубців
• Б форма зубців
• В загострення зубців

5. Які пилки ріжуть однаково під час руху ними як «від себе», так і «до себе» (вперед і назад)?

• А для поздовжнього пиляння
• Б для поперечного пиляння
• В для універсального пиляння

Відповіді надсилайте на адресу: irina.kefala@gmail.com

Не забуваємо вказувати прізвище, клас і дату роботи.

МИРУ ТА ПЕРЕМОГИ НАШІЙ КРАЇНІ