5 клас 18.12.2023 (2 уроки) Технологія оздоблення виробів.

 

5 клас 18.12.2023 (2 уроки)

ТЕМА: Технологія оздоблення виробів.

I. Актуалізація опорних знань.

1. З якою метою оздоблюють вироби?

2. Які способи оздоблення виробів з деревини ти знаєш?

II. Вивчення нового матеріалу.

Оздоблення деревини - це створення на її поверхні декоративно-захисних покриттів лакофарбами, або плівковими матеріалами для поліпшення зовнішнього вигляду і захисту від зовнішнього середовища.

Техніка оздоблення має багатовікову історію. Предмети із деревини виготовлені близько 2000 років до нашої ери, що збереглися в історичних пам'ятках стародавнього Єгипту, прикрашені різьбленням та інкрустацією. Уже в той період для оздоблення застосовували лаки і фарби, причому виготовлювали їх із яєчного білка, воску, природних смол.

В наш час художнє оздоблення виробів із деревини та металу застосовується для прикрашання житлових приміщень, церков, меблів та інших речей домашнього вжитку, прикрас.

Народні умільці застосовують різні техніки оздоблення, а інколи і комбінують їх, (приклад, випалювання і випилювання, різання і випалювання).

В основному розрізняють такі види оздоблення:

• непрозоре,
• прозоре,
• художнє оздоблення.

Непрозоре покриття (оздоблення)- це покриття поверхні виробу непрозорою плівкою (фарбами), що закриває колір і текстуру деревини. Його застосовують для покриття вікон, дверей, огорожі. Для цього покриття застосовують олійні, емалеві, водоемульсійні фарби.

Прозоре оздоблення зберігає, або ще більше виявляє текстуру деревини. Для цього застосовують поліефірні і нітролаки, рідше олійні лаки. Часто перед нанесенням прозорого покриття деревину підфарбовують прозорими барвниками, щоб текстура поверхні стала виразнішою і красивішою.

Художнє оздоблення деревини - це різьба по дереву, інкрустація, випалювання. На цьому виді оздоблення ми зупинимося детальніше. Але в більшості випадків після художньої обробки поверхні її покривають прозорим покриттям — лаком.

Оздоблення - кінцева, завершальна операція в процесі виготовлення виробів з деревини.

    Більшої виразності, оригінальності виробам можна надати із застосуванням різних способів оздоблення. Одні з них потребують значної кількості інструментів та пристосувань, інші легко можна застосовувати в шкільній майстерні або навіть удома. Одні зі способів оздоблення добре відомі та поширені, інші - маловідомі.

    Вироби з деревини можна оздоблювати різними видами різьблення та мозаїки, випалюванням, розписом тощо. Основним призначенням оздоблення виробів з деревини є надання їм естетичності та неповторності.

Різьблення має багато технік виконання (мал. 1). Найпростішим та найбільш розповсюдженим є геометричне різьблення. Більш складним є виконання рельєфного різьблення, воно потребує використання великої кількості різних різців. Цікавим, але малорозповсюдженим є яворівське різьблення. Рельєфне різьблення потребує великої кількості різаків, а також особливого відчуття пластики матеріалу. Для різьблення використовують м’які породи деревини, які легше піддаються обробці різаками та ножами.

Так само відомо багато видів оздоблення мозаїкою (мал. 2).

    Вони відрізняються матеріалами для оздоблення. При виготовленні мозаїкового набору зі шпону та оздобленні ним поверхні виробу говорять про маркетрі. У рельєфній мозаїці деталі оздоблення виготовляють з тонких планочок деревини та заокруглюють. Для інкрустації використовують вставки з різних матеріалів: металів та металевих сплавів, перламутру, мушель, каміння тощо. Більш детально з техніками мозаїки можна ознайомитися в наступних параграфах.

    Петриківський розпис

    Вироби з деревини мають суттєвий недолік: вони швидко псуються під впливом вологості повітря та сонячних променів. Для запобігання цьому слугує опорядження - покриття поверхні декоративними плівками. Крім того, плівкове покриття зберігає деревину від шкідників і надає виробу гарного зовнішнього вигляду. Опоряджують також оздоблені вироби, що захищає виріб та оздоблені поверхні (мал. 3).

Мал.3

    Лаки бувають прозорі та тоновані. Прозорі лаки підкреслюють текстуру деревини, роблять її чіткішою та трішки змінюють колір на темніший. Тоновані лаки утворюють тоновану плівку, і відповідно змінюється колір виробу (мал. 4).

                                                                         Мал.4

    В окремих випадках деревину фарбують прозорими барвниками на спирту чи на воді - тонують. Такі фарби змінюють лише колір деревини, не ховаючи текстури та не утворюючи захисної плівки.

Непрозорі фарби утворюють плівку, яка повністю ховає текстуру деревини, тому такі покриття використовують для фарбування виробів з дешевих порід деревини, деревини з вадами (синюватість, сучки тощо) або для наступного оздоблення, наприклад, розписом. Інколи вироби фарбують для створення гармонійної кольорової гами інтер’єру в кімнаті, якщо інші речі теж мають однотонне фарбування й текстура на виробах може виділяти їх серед інших предметів.

До непрозорих фарб належать гуашеві та густі акварельні. Якщо акварельну фарбу добре розвести водою, то нею можна тонувати деревину. Вироби, покриті такими фарбами, потребують додаткового лакування прозорим лаком.

Найбільш гігієнічними та екологічними вважаються водорозчинні акрилові лаки та фарби, що не мають різкого запаху. У рідкому стані акрилові лаки мають білуватий колір, який зникає в процесі висихання. Захисна плівка утворюється відносно швидко, протягом кількох годин.

Дрібні деталі та вироби можна фарбувати та лакувати зануренням у ємність із лаком або фарбою і залишати в підвішеному стані для висихання. Періодично знімають патьоки.

Вироби середніх розмірів фарбують пензлями, добре розтираючи фарбу по поверхні.

Поверхні для розпису, маркетрі можуть мати деякі вади, тому їх повністю закривають фарбами або шпоном. Це можна зробити різними способами.

Тріщини, щілини й пустоти закладають дерев’яними вставками на клею, дрібні - шпаклівкою. Дрібні вм’ятини можна усунути як шпаклюванням, так і змочуванням вм’ятини на поверхні виробу. Увібравши вологу в себе, деревина набубнявіє, і вм’ятина вирівняється. Після висихання поверхню ретельно шліфують.

Деякі види оздоблення, такі як різьблення, інкрустація, виконують на деталях без вад.

Слід пам’ятати про залежність оздоблення від текстури та відповідно обирати спосіб оздоблення виробу. Правильно обраний спосіб оздоблення може приховати деякі вади деревини та незначні похибки під час виготовлення. Здешевити виріб при виготовленні виробу з поширених порід деревини допомагають ті способи оздоблення, які повністю покривають поверхню виробу (покриття фарбою, шпоном).

Якщо текстура яскраво виражена, має чіткий малюнок на зрізі, то такі вироби слід оздоблювати крупними елементами оздоблення, причому малою їх кількістю (мал. 5, а). Так поєднується, а не приховується природна краса деревини та краса штучного оздоблення. До порід з чітко вираженою текстурою належать ясен, черешня, сосна, каштан тощо.

Вироби для оздоблення різьбленням, інкрустацією та іншими технологіями виготовляють з таких порід деревини, які мають слабко виражений малюнок волокон деревини (мал. 5, б). До таких порід належать яблуня, липа, вільха, береза, бук та інші. Відносну однорідність та монотонність дерев’яної поверхні компенсують яскравим, більш багатим оздобленням.

Художнє оздоблення деревини - це різьба по дереву, інкрустація, випалювання. Одним із поширених художніх оздоблень є випалювання.

Випалювання або пірографія

Випалювання або пірографія простий та ефективний спосіб оздоблення деталей та виробів з масиву деревини, фанери, тканини та інших матеріалів.

Для випалювання використовують декілька способів.

Найпростіший та найдавніший - випалювання лінзою в сонячний день. Але не завжди є погода та й треба мати міцну витримку.

Простіше випалювати електричним випалювачем. Класичними стали моделі з ніхромовим дротом, яким і відбувається випалювання.

На сучасний ринок потрапили комбіновані електроінструменти. Вони дуже схожі на паяльник. Дійсно, інструментом можна виконувати паяльні роботи. А можна використовувати для випалювання. Тим більше, що є навіть деякі штампи.

     

Крім того в комплекті може бути термоніж. Ним можна працювати з полімерами та синтетичними тканинами.

Якщо порівняти ці види випалювачів, то однозначного висновку важко досягти.

Ніхромовий випалювач швидко нагрівається та охолоджується. Як правило ніхромовий нагрівальний елемент має форму дуги, прямокутника або трикутника.

Дріт з ніхрому можна вигнути, що покращує результати випалювання. Однією стороною випалюють точки, а іншою - риски та тонування.

Недоліками є постійний догляд за кріпленням ніхромового дроту. Особливо якщо випалювач вже був у використанні. Найчастіше жало закріплюють за допомогою запресовування або запаювання.

З часом на дротині осідає окалина або від перегрівання припій розплавлюється. Тоді виникають проблеми: випалювач працює нестабільно.

Випалювання виконують на підготовленій деревині або фанері.

На поверхню переносять композицію. Традиційно рисунок переносять з паперу через копірку.

Але є більш сучасний спосіб. Він точніший але вимагає додаткового обладнання.

На комп'ютері за допомогою програми для обробки графіки (наприклад FastStone Image Viewer) необхідно його розвернути навиворіт. Роздрукувати на лазерному принтері. Покласти фарбою на поверхню виробу та праскою нагріти аркуш. Фарба перейде на дерев'яну поверхню.

Є три способи утворення малюнка випалюванням.

Перший за допомогою точок різного розміру.

Другий випалювання лініями різної товщини.

Третій — комбінований.

    Спочатку бажано опанувати випалювання точками. Перші роботи потрібно виконувати на відходах. Лише після того, як рука буде відчувати випалювач, можна виконувати оздоблювальні роботи.

    Оздоблення виробів за допомогою штампів називають піротипією. Цей вид випалювання полягає у використанні спеціальних розжарених штампів. Торець штампа має певну геометричну або художню форму. Притискаючи розпечений штамп до поверхні деревини залишається на ній відбиток певної форми. Поєднуючи різні варіанти відбитків можна отримувати різні комбінації природних і геометричних орнаментів. Штампи розжарюють за допомогою паяльника, а виготовляють його із жала паяльника. На торцевій частині жала за допомогою напилків та натфілів випалюють геометричні фігури або фору фігури.

В обох випадках випалювання поверхня виробу має бути попередньо відшліфована, без задирок і сколів.

Якщо виріб має площинну форму поверхні, то ескіз майбутнього орнаменту розробляють на аркуші паперу, який має такі самі розміри як і поверхня оздоблювального виробу. Розроблений ескіз за допомогою кальки переносять на виріб.

Для оздоблення виробу, що має циліндричну поверхню, розмічають лінії, вздовж яких випалюватимуть орнамент.

Для випалювання використовують деревину як м'яких, так і твердих порід. На деревині м'яких порід сліди випалювання виникають швидше, тому їх виконують швидкими рухами випалювача з легким на тисканням.

Правила безпечної праці під час випалювання.

1) Розігрітий штамп або писак класти тільки на вогнетривку підставку.

2) Не перевіряти ступінь нагрівання приладу для випалювання пальцями на дотик.

3) Не перегрівати випалювач. Своєчасно зменшувати ступінь його нагрівання за допомогою регулятора струму.

4) Випалювання виконувати в провітрюваному приміщенні або за наявності вентиляції.

5) Після закінчення роботи прилади вимкнути і дати можливість остигнути нагрітим поверхням.

В твою скарбничку

Лаки - прозорі розчини плівкоутворювачів з домішками, якими покривають поверхню виробу для її збереження і блиску.

Опорядження - кінцева операція при виготовленні виробів з деревини з покриттям захисних плівок лакуванням або фарбуванням.

Фарба — суміш плівкоутворювача, барвника та додаткових речовин для забарвлення предметів у той чи той колір та для захисту виробів від дії зовнішнього середовища.

III. Закріплення матеріалу

1. Які види оздоблення виробів з деревини ти знаєш?
2. Від чого залежить вибір оздоблення дерев’яного виробу?
3. Вироби з яких порід оздоблюють дрібними елементами та покривають більшість їх поверхні?
4. Деталі з яких порід деревини оздоблюють крупними елементами?

IV. Домашнє завдання.

Опрацювати теоретичний матеріал. Виконати тестову роботу.

Тестова робота

1. Покриття поверхні виробу непрозорою плівкою (фарбами), що закриває колір і текстуру деревини - це

1) прозоре оздоблення;
2) непрозоре оздоблення;
3) художне оздоблення;
4) усі відповіді вірні.

2. Яке з названих оздоблень зберігає, або ще більше виявляє текстуру деревини?

1) Прозоре оздоблення;
2) непрозоре оздоблення;
3) художне оздоблення;
4) вірної відповіді немає.

3. Випалювання це -

1) прозоре оздоблення;
2) непрозоре оздоблення;
3) художне оздоблення;
4) вірної відповіді немає.

4. Після закінчення роботи з випалювачем

1) прилади вимкнути;
2) дати можливість остигнути нагрітим поверхням;
3) провітрити приміщення;
4) Усі відповіді вірні.

Бажаю успіхів! 

Відповіді надсилайте на адресу: irina.kefala@gmail.com

Не забуваємо вказувати прізвище, клас і дату роботи.