6 клас 08.12.2023 З’єднання деталей заклепками

6 клас  08.12.2023

ТЕМА: З’єднання деталей заклепками

I. Актуалізація опорних знань

1. Для чого з’єднують деталі? 
2. Які способи з’єднання деталей тобі відомі? 
3. Яких правил безпеки потрібно дотримуватися під час з’єднання деталей з тонколистового металу?

II. Вивчення нового матеріалу

    Великого поширення при будуванні літаків, морських суден, телевізійних веж, мостів, інших виробів набуло їх конструювання за допомогою заклепок (мал. 1).

                                           Мал. 1. Застосування заклепкових з’єднань

    З’єднання деталей машини чи споруди, здійснене за допомогою групи заклепок, називається заклепковим. Такі з’єднання довговічні, міцні й надійні.               Найвідомішими спорудами, створеними з використанням заклепкового з’єднання, є Ейфелева вежа в Парижі, Шуховська вежа в Москві, Дарницький міст у Києві, міст Харборд-Брідж у затоці Сіднея (мал. 2).

Мал. 2. Споруди, створені з використанням заклепкового з'єднання: а - Ейфелева вежа в Парижі; б - Шуховська вежа в Москві; в - Дарницький міст у Києві; г - міст Харборд-Брідж у затоці Сіднея

Заклепка — деталь, яка має вигляд суцільного або пустотілого стрижня круглого поперечного перерізу (мал. 3).

Мал. 3. Види заклепок

Заклепка має головку, яка слугує упором на одній із з’єднуваних деталей і називається закладною (мал. 4).

Мал. 4. Будова заклепки

Друга головка, що утворюється в процесі клепання на протилежному кінці стрижня, називається замикаючою (мал. 5).

Мал. 5. Прийом утворення замикаючої головки: а - загальний вигляд; б - схема

Стандартами передбачено такі типи заклепок загального призначення із суцільним стрижнем: з напівкруглою головкою, з потайною головкою, з напівпотайною головкою, з плоскою головкою (мал. 6).

Мал. 6. Типи головок заклепок: а - напівкругла; б - потайна; в - конічна; г – циліндрична

Мал. 7. Трубчасті заклепки: а - загальний вигляд; б - вироби із застосуванням трубчастих заклепок

Заклепки виготовляють зі сталі, алюмінію, латуні, міді та інших матеріалів, які мають достатню пластичність для забезпечення формування замикаючих головок.

Крім зазначених заклепок загального призначення із суцільним стрижнем, у машинобудуванні, приладобудуванні, машинах і виробах легкої промисловості застосовують трубчасті заклепки, або пістони. Виготовляють їх із тонкостінних трубок зі сталі, міді, латуні та інших металів (мал. 7, а). Щоб уникнути хімічної корозії, у з’єднаннях застосовують заклепки з матеріалу з’єднуваних деталей.

Застосовують такі заклепки для слабконавантажених або нещільних з’єднань деталей (мал. 7, б).

Процес утворення замикаючої головки називається клепкою. При застосуванні сталевих заклепок діаметром до 10 мм і заклепок з кольорових металів клепання виконують холодним способом, а при застосуванні заклепок більшого діаметра — гарячим. Для цього кінець заклепки нагрівають до 1000...1100 °С.

Найбільш поширеним видом з’єднання деталей машин і механізмів є з’єднання заклепками з напівкруглою, потайною, напівпотайною та плоскою закладною головкою і діаметром стрижня від 1 до 36 мм.

Клепання виконують ручним та механізованим способом. В обох випадках розміри заклепок залежать від товщини з’єднуваних деталей. Діаметр заклепки повинен дорівнювати подвійній товщині тоншої деталі. Довжина стрижня заклепки дорівнює сумі товщини з’єднуваних деталей і довжини виступаючої частини (вона становить 1,25...1,5 діаметра заклепки), з якої утворюють замикаючу головку (мал. 8).

                                                  

Мал. 8. Схема елементів заклепкового з’єднання

    З’єднання деталей заклепками із суцільним стрижнем ручним способом складається з кількох технологічних операцій. Спочатку розмічають і накернюють отвори в з’єднуваних деталях (мал. 9).

Мал. 9. Намічання отвору

    Потім свердлять отвори на свердлильному верстаті. Діаметр отвору має бути на 0,1...0,3 мм більшим за діаметр стрижня заклепки. Бажано свердлити одразу дві заготовки, затискуючи їх у ручних лещатах або за допомогою струбцини (мал.10, а).

Після свердління заклепку вставляють в отвір заставною головкою донизу (мал.10, б).

Мал. 10. З'єднання деталей заклепками: а - свердління отвору; б - прийом вставляння заклепки

Мал. 11. Прийоми виконання заклепкового з’єднання: а - ущільнення з’єднуваних деталей; б, в - формування замикаючої головки; г - обтискування (формування) замикаючої головки

    Далі за допомогою спеціальних інструментів - натягача та підтримки - осаджують і ущільнюють місце з’єднання деталей (мал. 11, а). Форма отвору в підтримці повинна точно відповідати формі закладної головки, а діаметр отвору натяжки має бути на 1...1,5 мм більшим за діаметр заклепки. Потім з виступаючого кінця заклепки коловими ударами молотка формується замикаюча головка (мал. 11, б). При цьому, розклепуючи замикаючу головку, надають їй овальної форми (мал. 11, в). Щоб надати розклепаній замикаючій головці правильної сферичної форми, а також зробити її поверхню гладенькою, застосовують обтискач (мал. 11, г).

У промисловому виробництві заклепкові з’єднання виконують механізованим способом (мал. 12).

                                             Мал. 12. Схема промислового клепання

Для виконання таких технологічних операцій застосовують спеціальні клепальні інструменти (мал. 13).

Мал. 13. Інструменти для клепання: а - пневматичний клепальний молоток; б - електромеханічна клепальна машина; в - ручний заклепочник

З’єднання деталей, які не підлягають великим навантаженням, виконують витяжними заклепками. Залежно від виду конструкційних матеріалів, які підлягають з’єднанню, використовують різні типи витяжних заклепок (мал. 14). Їх монтаж здійснюють спеціальним інструментом, який називається заклепочником (мал. 13, в; 15).

                                               

   

Мал. 14. Витяжні заклепки         Мал. 15 Різновиди ручного заклепочника                    

          У процесі монтажу заклепку вставляють у заздалегідь виготовлений отвір (мал. 16).

                                             Мал. 16. Схема монтажу витяжної заклепки

    З протилежного боку замикаючої головки стрижень заклепки захоплюється затискним пристроєм заклепочника. Від натиску на рукоятку інструмента стрижень витягується, стискуючи при цьому пустотілий корпус заклепки. У результаті на протилежній стороні заготовки утворюється щільний упор. Частина стрижня, яка виступає над поверхнею з’єднуваних деталей, видаляється інструментом автоматично (мал. 17).

                       Мал. 17. Схема прийомів з’єднання деталей витяжною заклепкою

III. Закріплення. Домашнє завдання.

Опрацювати теоретичний матеріал. Виконати тестову роботу.

Тестові завдання на закріплення 

1. До якого виду з’єднань належать заклепкові з’єднання?

• А рознімних
• Б нерознімних
• В рухомих
• Г нерухомих        

• 2. Яким має бути діаметр отвору відносно діаметра стрижня заклепки?

• А дорівнювати діаметру заклепки
• Б меншим на 0,1...0,2 мм за діаметр заклепки
• В більшим на 0,1...0,3 мм за діаметр заклепки

3*. Яким інструментом виконують заглиблення для потайної головки заклепки?

• А кернером
• Б свердлом
• В зенківкою
• Г будь-яким
• Д правильної відповіді немає

Відповіді надсилайте на ел.адресу irina.kefala@gmail.com, вказуючи дату роботи, прізвище і клас.

                         МИРУ ТА ПЕРЕМОГИ НАШІЙ КРАЇНІ