6 клас. 04.12.2025 Прийоми з’єднання деталей виробу заклепками. Практична робота. Виготовлення чеканки.

 04.12.2025                                                                                                                                   ТЕМА:Прийоми з’єднання деталей виробу  заклепками. Практична робота. Виготовлення чеканки. 

I. Актуалізація опорних знань

1. Що називають металами? 

2.Назвіть механічні властивості металів.
3Де і для чого використовують метали?
4. Що називають сплавами?
5. Чому різні вироби виготовляють з різних металів?

II. Вивчення нового матеріалу

З’єднання за допомогою заклепок                                                                                  Заклепками з’єднують зазвичай дві плоскі деталі. Отримані при цьому з’єднання    бувають, як  правило, нерухомими.    Нерухомість з’єднання забезпечує використання як мінімум двох заклепок(деталі, з’єднані однією заклепкою, можуть повертатися одна відносно іншої, а заклепка є віссю повороту). Заклепкові з’єднання є нерознімними.

                                  

Заклепкове з’єднання плоских  деталей    можна здійснити у стик з накладкою (а)    та  накладанням країв деталей (б).                                                                           Вибір заклепки                                                                                                                          Крок розташування заклепок на деталях визначають залежно від того, наскільки надійним має бути з’єднання. Від діаметра заклепок також залежить, які навантаження зможе витримувати з’єднання, він має бути не меншим за сумарну товщину склепуваних деталей.

                                    

             Вибір довжини заклепки залежно від виду утворюваної замикальної головки та товщини з’єднуваних деталей.

          Стандартними діаметрами заклепок, є такі значення в міліметрах: 2,0; 2,3; 2,6; 3,0; 3,5; 4,0. Для встановлення стандартних заклепок ще більших діаметрів уже потрібне спеціальне механізоване обладнання.

      Довжина стрижня заклепки залежить від сумарної товщини склепуваних деталей і від типу (форми) замикальної головки, яку бажано отримати в результаті роботи.

                                                                                                                       Формула для визначення довжини стрижня                                                    Довжину стрижня для утворення потайної замикальної головки можна обчислити за формулою 

L = S + (0,8…1,2)d

L = S + (1,2…1,5)d

                      

Довжину стрижня для утворення потайної замикальної головки можна обчислити за формулою: 

    У цій формулі L — довжина стрижня заклепки в міліметрах; S — сумарна товщина склепуваних деталей у міліметрах; d — діаметр стрижня заклепки в міліметрах. Для визначення довжини стрижня заклепки, що матиме напівкруглу замикальну головку, у формулі змінюються тільки числові значення в дужках на величини 1,2… 1,5.

Обладнання                                                                                                                                    Для виконання заклепкових з’єднань, окрім слюсарних молотків, використовують такий спеціальний інструмент: натяжки, підтримки, обтискачі (обжимки).

Спочатку розмічають місця для отворів під встановлення заклепок. При цьому слід дотримуватися таких умов:

•         відстань від краю деталі до ряду заклепок (до центра отвору першої) має бути не менше 1,5 діаметра стрижня заклепки;

•         відстань між заклепками в ряді (для однорядної клепки) — не менше трьох діаметрів заклепки.

       Якщо отвори виконують за допомогою спіральних свердл і ручного дриля, то їх центри обов’язково треба накернити, щоб свердло на початку роботи не ковзало по поверхні заготовки. У тонколистовому металі отвори також можна робити за допомогою такого слюсарного інструмента, як пробійник.

Будова пробійника: 

1 — бойок;  2 — стрижень; З — робоча частина

         Під час пробивання отворів лист жерсті кладуть на торець дерев’яного бруска (бажано з твердих порід деревини), установлюють пробійник на намічене місце й ударом молотка по бойку пробивають отвір.                                                                        Бажано виконати цю операцію за один удар, інакше при повторних спробах пробійник може зміститися з місця розмітки.  Отвори під заклепкове з’єднання краще робити, виконуючи операцію свердління, оскільки свердло можна точно підібрати відповідно до діаметра заклепок. Також воно буде забезпечувати умову збільшення отвору на 0,1 мм відносно діаметра заклепки.

Застосування натяжки та підтримки

            Для  обтискування    склепуваних деталей треба вставити заклепку в підготовлені   отвори     складених деталей,   затиснути     в   лещатах металеву підтримку із заглибленням, яке формою та розміром відповідає формі й розміру закладної головки заклепки. На стрижень заклепки, що виступає,  установити   натяжку   й ударами молотка по ній виконати обтискування склепуваних деталей.

                Попереднє формування замикальної головки за допомогою слюсарного молотка.

        Кількома    ударами  молотка  по виступаючій частині стрижня заклепки осаджуємо замикальну  частину головки,   а   потім  концентричними бічними   ударами  попередньо формуємо замикальну головку, якщо для неї обрано напівкруглу форму.

Остаточне формування замикальної головки заклепки обтискачем

    Остаточно  напівкруглої форм и замикальній головці надають таким інструментом, як обтискач. Він має на   своїй  робочій   поверхні напівкругле заглиблення, яке надає попередньо   сформованій     головці заклепки остаточної форми

Виготовлення чеканки.

Карбування або чеканка (фр. Repoussé, нім. Treiben, англ. Repoussé and chasing) — технологічний процес оброблення металів тиском, що полягає у виготовленні малюнка, напису або зображення шляхом вибивання на пластині необхідного рельєфу.                                                                                                  Карбування - дуже древній, що розвивається протягом багатьох століть, спосіб. Карбування було відоме в Стародавньому Єгипті, античній Греції і Римі. З давніх часів вона відоме в мистецтві Ірану і Китаю, Індії та Японії. Значного розвитку вона отримала в епоху Відродження в країнах Західної Європи. Високої досконалості карбування досягла в домонгольської Русі і знову розквітло в давньоруському мистецтві XV-XVII ст. Подальший розвиток вона отримала в XVIII і XIX ст. і продовжує застосовуватися і збагачуватися новими прийомами в нашому сучасному декоративно-прикладному мистецтві.                                                                   Карбування поділяють на: площинне; об’ємне.                                                     Метали для карбування: латунь, алюміній, покрівельне залізо                          Фо́льга — тонкий лист металу, виготовлений при розплющуванні шматка методом кування або вальцювання. Фольги виготовляються з ковких металів: алюмінію, міді, олова, золота. Товщина фольги тим менша, чим більша ковкість металу. Алюмінієві фольги можуть бути товщиною 0,03 мм, золото можна розплющити до плівки в кілька атомних шарів. Дуже тонкі плівки золота називаються сухозлітним золотом, тонка олов'яна фольга — станіолем. Фольги широко використовуються в промисловості для різноманітних цілей, зокрема у харчовій промисловості для упаковки продуктів, кондитерських виробів тощо:                        Визначення найкращих ознак у виробах-аналогах.

- безпечність.
- Функціональність.
- естетичність
 - простота виготовлення
- екологічність
- економність
- оригінальність

III. Практична робота 

Виготовлення чеканки

Обладнання і матеріали: заготовка з тонкого металу вбо фольга, лінійка, пасатижі, зразок чеканки, стеки для пластиліну. 

Послідовність  виконання  роботи 

1. Ознайомся зі зразком 
2. Підбери необхідні для виготовлення виробу інструменти і матеріали. 
3. Перенеси малюнок на фольгу(метал).

4. Виготуй виріб. 
5. Перевір якість виконання.

Під час випрямлення, згинання та різання листового металу або фольги не забувайте  дотримуватися  правил безпеки. 

Зразки виготовлених виробів. 

IV. Домашня робота

Вивчити нові поняття. Виконати роботи. Фотозвіти надсилайте на адресу:

 viktorshur28101962@gmail.com

 Не забуваємо вказувати прізвище, клас і дату роботи. 

ТВОРЧИХ УСПІХІВ!