6 клас 22.12.2023 (2 уроки) Прийоми оздоблення виробів з тонколистового металу та дроту шліфуванням і поліруванням
6 клас 22.12.2023 (2 уроки)
ТЕМА: Прийоми оздоблення
виробів з тонколистового металу та дроту шліфуванням і поліруванням
I. Актуалізація опорних знань
Як ти розумієш поняття «оздоблення»?
Чи маєш ти досвід оздоблення виробів з металу?
Чи бачив ти, як інші люди оздоблювали вироби з металу?
II. Вивчення нового матеріалу.
Оздоблення надає виробам з тонколистового металу та дроту красивого зовнішнього вигляду. Але разом з тим воно виконує чи не найбільш важливу роль захисту виробу від впливу зовнішнього середовища. Цей вплив полягає в іржавінні поверхні чорного металу під дією атмосферної вологи. За допомогою оздоблювальних робіт деталі отримують високу чистоту поверхні, що збільшує їх опір зносу та іржавінню. Оздоблення включає зачищення, шліфування, полірування і фарбування(фарбами, лаками, декоративно-захисні покриття.)
1. Зачищення проводиться напилком, за допомогою якого з поверхні деталі видаляються сліди іржі, задирки і нерівності.
Під час підготовки виробу до оздоблення його очищають від іржі за допомогою металевої щітки.
Іржа — плівка червоно-бурового кольору, що утворюється на поверхні сталі внаслідок її взаємодії з вологою, повітрям та іншими чинниками.
Ручне очищення металу — це метод підготовки металевих поверхонь за допомогою ручних інструментів. Виконують зазначену технологічну операцію за допомогою шліфувальних шкурок, ручних дротяних щіток, шпателів, скребків тощо.
2. Шліфування. Відомості про антикорозійні матеріали
Шліфування — процес різання металів за допомогою абразиного інструмента, ріжучим елементом якого є зерна.
Шліфування забезпечує високу точність і малу шорсткість обробленої поверхні. Тому цей процес найчастіше є остаточною технологічною операцією під час оздоблення виробів.
3. Полірування — це усунення з поверхні незначних нерівностей (мікро нерівностей). Його виконують після ретельного шліфування спеціальними пастами — так званими політурами.
Розглянемо матеріал уроку детальніше.
Шліфування - процес різання
конструкційних матеріалів за допомогою абразивного інструмента, ріжучим
елементом якого є зерна. Зерна, що мають високу твердість і гострі крайки,
з’єднані спеціальними сполучними речовинами в шліфувальні шкурки. Залежно від
призначення вони мають певну форму. Для ручного шліфування їх виготовляють у
вигляді окремих листів, для машинного - у вигляді довгих стрічок або кругів
тощо (мал. 1). Марка шкурки зазначається на її поверхні.
Мал. 1. Види шліфувальних
шкурок
Зерна
абразивного матеріалу, що виступають, міцно закріплені на шліфувальній шкурці. Під
час її руху вздовж оброблюваної поверхні вони зрізають (дряпають) шар металу у
вигляді дуже дрібної стружки. Участь у різанні (дряпанні) бере велика кількість
стружок, їх мала товщина (кілька мікрон) обумовлюється малим розміром самих
ріжучих зерен-різців і великою їх кількістю. Шліфування забезпечує високу
точність і малу шорсткість (нерівність) обробленої поверхні. Тому цей процес
найчастіше є остаточною технологічною операцією при оздобленні виробів.
Зазначену
технологічну операцію, як і при шліфуванні деревних матеріалів, виконують
ручним способом і спеціальними шліфувальними машинами.
При ручному шліфуванні використовують шліф із закріпленою
на ньому шліфувальною шкуркою або готові шліфувальні брусочки (мал. 2).
Мал. 2. Шліфувальні
інструменти
Для шліфування металевих поверхонь
застосовують шкурки із зернистістю від 200 до 12. Що менше число зернистості,
то дрібніші зерна абразиву, а отже, вища точність обробки (мал. 3).
Мал. 3. Порівняння зернистості шліфувальних шкурок
Більшість
шліфувального паперу іноземного виробництва. Відповідно, маркування на
шліфувальній шкурці ми бачимо інше. При маркуванні абразивів за шкалою
Федерації європейських виробників абразивів перед номером ставиться буквений
індекс «Р». Розмір абразивних зерен позначається номером зернистості,
обумовленим кількістю комірок сітки на лінійний дюйм, через яку просівається
абразив при сортуванні. Так, шліфувальна шкурка з написом Р40 має крупні зерна,
а шліфувальна шкурка з написом Р400 - дрібненькі зерна та використовується для
чистового шліфування.
Перш ніж
почати шліфування металевої поверхні, її очищають від іржі за допомогою
металевої щітки.
Іржа - плівка
червоно-бурого кольору, що утворюється
на поверхні сталі внаслідок її взаємодії з вологою, повітрям та іншими
чинниками (мал. 4).
У результаті такої взаємодії ржавіють деталі автомобілів,
поїздів, верстатів, будь-яких приладів, машин і механізмів, з яких вони
сконструйовані.
Невчасне
видалення іржі з поверхні металу може призвести до непередбачуваних наслідків.
Так, наприклад, у зв’язку з недоглядом стану металевих конструкцій це явище
стало причиною руйнування моста через річку Міанус (штат Коннектикут, США) в
1983 році, коли підчіпники підйомного механізму повністю проржавіли зсередини.
У результаті цей механізм зачепився за ріг однієї з дорожніх плит і зрушив її з
опор. Іржа була також головним фактором руйнування Срібного моста, що проходив
над рікою Огайо в Західній Вірджинії, в 1967 році, коли сталевий висячий міст
упав менш ніж за хвилину (мал. 5, а). Міст Кінзу в штаті Пенсильванія (мал. 5, б) був знесений торнадо в 2003 році
здебільшого тому, що центральні базові болти, що з’єднують конструкцію із
землею, проржавіли і міст тримався просто під дією сили тяжіння.
Мал. 5. Наслідки ржавіння: а - зруйнований Срібний міст у Західній Вірджинії; б - зруйнований міст Кінзу в Пенсильванії
Захистити вироби від іржі можна за допомогою лакофарбових
та інших захисних покриттів, які ізолюють залізо від впливу навколишнього
середовища. Великі
поверхні, поділені на секції, часто покривають фарбами, продуктами на основі
воску. Перед цією технологічною операцією необхідно видалити іржу.
Ручне очищення металу - це метод
підготовки металевих поверхонь за допомогою ручних інструментів. Виконують
зазначену технологічну операцію за допомогою шліфувальних шкурок, ручних
дротяних щіток, шпателів, скребків тощо (мал.6).
Мал. 6. Очищення від іржі ручним способом
Найбільшого поширення набуло виконання
очищення за допомогою електрифікованих інструментів із закріпленими на них
спеціальними кругами (мал.7). Після цієї технологічної операції виконують шліфування.
Мал.
7. Очищення від іржі електрифікованим
інструментом
Для шліфування
ручним способом шліфувальну шкурку закріплюють на дерев’яних брусках - шліфах.
Шліфування поверхонь виконують зворотно-поступальними чи коловими рухами шліфа
або шліфувальної шкурки по оброблюваній поверхні (мал. 8).
Мал.
8. Шліфування: a - плоских заготовок; б
- циліндричних заготовок
Більш якісну
поверхню, з гарним блиском та високою стійкістю до корозії, отримують
поліруванням.
Полірування - це усунення з поверхні незначних
нерівностей (мікронерівностей). Його виконують після ретельного шліфування
спеціальними пастами — так званими політурами.
Механічне полірування виконують
полірувальними кругами або пластинами з повсті або бавовняних тканин з
нанесеною на них пастою або мікропорошками марок М-5, М-7, М-10, М-14, М-20,
М-28 (цифри означають розмір зерен у мікрометрах) чи полірувальними шкурками №
280 і № 325 (мал. 9).
Мал. 9. Полірувальне оснащення
Нині зазначені
роботи виконують за допомогою універсальних шліфувально-полірувальних машин із
закріпленими на них спеціальними насадками (мал. 10).
При ручному поліруванні пасту наносять на повсть і роблять нею кругові рухи на поверхні виробу або використовують для цього відповідні полірувальні шкурки. При поліруванні пастами фетровий тампон закріплюють у руці таким чином, щоб він міцно утримувався на долоні (мал.9).
Мал. 9. Утримування тампона та схеми його переміщення
Після цього на тампон наносять пасту й
переміщують його по поверхні (мал. 10).
Мал. 10. Полірування тампоном: а - нанесення пасти; б - полірування
Полірування шкурками виконується подібно до шліфування.
Під час шліфування та полірування
металевих виробів необхідно дотримуватися таких правил безпеки:
1. На робочому місці не повинно бути
нічого зайвого.
2. Працювати слід у рукавицях та
окулярах.
3. Шліфування та полірування площинних
заготовок потрібно виконувати на підкладній дошці.
4. Не можна торкатися руками
шліфувальної шкурки та гострих частин заготовки.
5. Забороняється здмухувати відходи,
можна змітати їх тільки щіткою-зміталкою.
6. Потрібно оберігати обличчя та очі від потрапляння пилу та
відходів, які утворюються при зніманні іржі, шліфуванні та поліруванні.
Фарбування.
У промисловості широко застосовують покриття поверх ні виробів різними металами — оловом (лудіння), цинком, нікелем і хромом, а також хімічні покриття — анодування, оксидування тощо. Одним із найпоширеніших способів обробки металевих виробів є фарбування поверхні лакам і фарбами. Якість лакофарбових покриттів багато в чому залежить від якості підготовки поверхні під фарбування
Підготовка металевих поверхонь під фарбуванню включає такі операції:
1. Зачищення поверхні виробу від бруду, іржі та її знежирення
2. Ґрунтування, тобто нанесення шару ґрунту на поверхню виробу для кращого зчеплення лакофарбових покриттів з металом.
3. Шпаклювання, тобто заповнення дрібних подряпин раковин, вм’ятин, а також швів і стиків на поверхні, що фарбується. Прийоми фарбування металевих виробів фарбами, лаками й емалями такі самі, якими користуються під час фарбування деревини.
Під час фарбування металевих поверхонь треба:
1. Перед фарбуванням ретельно розмішати фарби й емалі дерев’яною лопаткою.
2. Наносити олійні фарби, лаки та емалі на поверхню з допомогою щетинних щіток.
3. Наносити фарбу тонким шаром, оскільки чим тонший шар, тим він міцніший.
4. Ретельно розтирати фарбу пензлем на поверхні, що фарбується, спочатку в одному напрямі, а потім в іншому — перпендикулярному першому
Правила безпечної праці під час фарбувальних робіт .
1. Під час приготування фарби і фарбування треба дотримуватися правил протипожежної безпеки.
2. Не можна залишати в приміщенні промаслені ганчірки і дрантя через можливість їх самозаймання.
3. Під час фарбування треба своєчасно провітрювати приміщення.
4. Працювати в захисному спецодязі та в робочих рукавичках.
5. Фарбувальні роботи виконувати у витяжній шафі.
III. Закріплення матеріалу.
Чи добре засвоїли?
1. Які види оздоблення ви знаєте?
2. Яким інструментом зачищають поверхні?
З. Як підготувати поверхню металу для нанесення антикорозійних покриттів?
4. У якій послідовності наносять антикорозійні покриття за традиційною технологією?
5. Які сучасні антикорозійні матеріали використовують для захисту чорних металів та яка особливість їх використання?
6 Назвіть основні положення правил безпеки під час фарбування.
IV. Домашнє завдання
Опрацювати теоретичний матеріал. Виконати тестову роботу.
Тестові завдання
1. У якому пристрої закріплюють шліфувальну шкурку для обробки заготовки з
металу ручним способом?
- А у
лещатах
- Б у
шліфі
- В у
затискачах столярного верстака
- Г
правильні всі відповіді
- Д
правильної відповіді немає
2. Яка технологічна операція передує шліфуванню заготовки для виготовлення
виробу?
- А
розмічання
- Б
вирівнювання
- В
полірування
- Г
різання
- Д
очищення від іржі
- Е усі
перелічені
- Є
правильної відповіді немає
3. Яка технологічна операція передує поліруванню заготовки при виготовленні
виробу?
- А
розмічання
- Б
вирівнювання
- В
полірування
- Г
різання
- Д
очищення від іржі
- Е
шліфування
- Є усі
перелічені
- Ж
правильної відповіді немає
- А металевою щіткою
- Б політурами
- В шліфувальною щіткою
Миру та перемоги нашій країні
Коментарі
Дописати коментар