6 клас 24.05.2024 Мийні засоби для різних поверхонь у побуті

 6 клас 24.05.2024

ТЕМА: Мийні засоби для різних поверхонь у побуті

Перлини мудрості

Здоров’я в чистоті міцніє.

Українська народна приказка

I. Актуалізація опорних знань

• Як і за допомогою яких засобів потрібно здійснювати прибирання помешкання?

II. Вивчення нового матеріалу

При любому прибиранні  не обійтися  без засобів побутової хімії.

    Поняття «побутова хімія» переважно асоціюється з пранням чи прибиранням, але для миття посуду, чищення зубів, приймання ванни теж використовують мийні засоби, хоч і вузького призначення.

    Застосування сучасної побутової хімії значно зменшує зусилля та скорочує час, який витрачають на прибирання осель, офісних приміщень, автомобілів. Рідкі, пастоподібні та порошкоподібні речовини складаються з ефективних компонентів, які швидко усувають плями різного походження, не псуючи вигляду меблів, одягу та різних предметів побуту.

                                                          Засоби побутової хімії

Усі засоби побутової хімії поділяють на:

• універсальні засоби для будь-яких поверхонь;
• препарати для миття посуду;
• дезінфекційні рідини для санвузлів і кухонь;
• порошки та гелі для прання різних видів білизни;
• речовини для чищення підлоги;
• засоби для миття та чищення дзеркал;
• засоби для боротьби зі шкідниками;
• препарати для чищення текстильних виробів.

Мийні засоби — це натуральні та синтетичні речовини з очищувальною дією, насамперед мило та пральні порошки, які застосовують у побуті, промисловості та сфері обслуговування.

Мийні та очищувальні засоби призначені для ручного, механічного, автоматичного прання, очищення різних типів поверхонь від забруднень та індивідуальної гігієни. До них належать мило, синтетичні та допоміжні засоби.

Сторінками історії

• Перше мило, найпростіший мийний засіб, було отримано на Близькому Сході понад 5000 років тому. Спочатку його використовували головним чином для прання та обробки виразок та ран. І лише з І ст. н. е. людина почала митися з милом.
• Мило тривалий час було предметом розкоші й цінувалося поряд із дорогими ліками та зіллями. Але навіть заможні люди не могли собі дозволити прати ним білизну. Для цього використовували різні глини та рослини. Прання було важкою справою, і займалися нею найчастіше чоловіки. Тим не менш, відомо, що «на потік» виробництво мийних засобів було поставлено в середньовічній Італії.
• Виробництво мила має давню історію, а ось перший синтетичний миючий засіб з’явився лише у 1916 р. Винахід німецького хіміка Фріца Понтера призначався для промислового використання. Побутові синтетичні мийні засоби, більш-менш нешкідливі для рук, почали випускати в 1935 р. Відтоді було розроблено цілу низку синтетичних мийних засобів (СМ3) вузького призначення, а їх виробництво стало важливою галуззю хімічної промисловості.

Мийні засоби поділяють за призначенням, консистенцією, видами й умістом мийної речовини та іншими ознаками.

За призначенням вони бувають:

• господарські;
• туалетні;
• спеціальні (медичні, технічні тощо).

За консистенцією розрізняють мийні засоби:

• тверді (шматкові, гранульовані, таблетовані, порошкові);
• кремо- та мазеподібні (пасти);
• рідкі.

За концентрацією основної речовини такі хімічні препарати поділяють на:

• готові до вжитку;
• концентрати (які перед уживанням потрібно розчинити у воді чи іншому розчиннику згідно з інструкцією).

Засоби для тих самих поверхонь можуть призначатися:

• для очищення поверхні;
• для догляду за поверхнею.

Однак деякі засоби можуть мати як очищувальні, так і доглядові властивості.

Мило — розчинна у воді мийна речовина.

За призначенням мило буває для прання, гігієни рук, миття посуду та господарських виробів.

Також розрізняють мило:

• дитяче гігієнічне — без застосування ароматизаторів і барвників, із додаванням пом’якшувальних речовин для захисту шкіри;
• антибактеріальне — з активними речовинами, що знищують до 90 % бактерій;
• відлущувальне — містить частинки скрабу, вирівнює, освіжає шкіру;
• лікувально-косметичне — залежно від призначення містить корисні для шкіри речовини;
• гліцеринове — з додаванням гліцерину, що пом’якшує та зволожує шкіру.

Існує також мило спеціального призначення, яке застосовують у різних видах промисловості — текстильній, шкіряній, металургійній.

Залежно від консистенції мило поділяють на тверде, рідке, пастоподібне, порошкоподібне.

СМ3 (синтетичні мийні засоби) — засоби, виготовлені на основі поверхнево-активних речовин (ПАР), що активізують взаємодію води з частинками бруду. Пінна властивість цих речовин виштовхує бруд з тканини в мильний розчин, а потім — на поверхню води.

Синтетичні мийні засоби поділяють:

• за призначенням: універсальні; для прання бавовняних і лляних тканин; для вовни та шовку. Особлива група — СМЗ для пральних машин-автоматів (вирізняються зниженим утворенням піни);
• за консистенцією: гранульовані, рідкі, кремоподібні',
• за типом використання: для ручного прання, звичайних пральних машин, машин-автоматів; комплексної дії (з підсинювальним або відбілювальним ефектом);
• за способом застосування: основні та допоміжні (ополіскувані, засоби для підкрохмалювання, відбілювачі, антистатики тощо).

    На відміну від будь-якого виду мила, СМЗ мають кращі мийні властивості, тому що поверхнево-активні речовини, хоч і не є основними складниками суміші, відіграють головну роль.

Очищувальні засоби — суміші, які застосовують для очищення різних поверхонь.

За призначенням ці засоби поділяють на групи:

• для миття та чищення посуду;
• для чищення побутових приладів (плит, духовок, витяжок, холодильників тощо);
• для дезінфекції;
• для догляду за м’якими меблями, килимами тощо;
• для чищення дзеркал, скла;
• для догляду за металевими поверхнями.

Окремо виділяють:

• полірувальні засоби — для підлоги та меблів;
• засоби для виведення плям.

З кожним роком на полицях магазинів з’являється дедалі більше товарів побутової хімії. Різноманітні порошки, пасти, рідини, аерозолі полегшують працю, економлять час, допомагають утримувати в порядку меблі та світильники зі скла, фарфору, кераміки, кришталю, пластмаси.

Але ці препарати можуть бути й небезпечними — якщо не дотримуватися техніки безпеки під час їх використання, не виконувати вимог інструкцій, зазначених на пакованні, або застосовувати засоби не за призначенням.

Знаки небезпеки для маркування засобів побутової хімії

За ступенем небезпеки для людини побутові хімічні препарати можна умовно поділити на 4 групи:

• 1. Безпечні (попереджувальні написи на пакованні відсутні): синтетичні та інші мийні засоби.
• 2. Відносно безпечні (на пакованні є попереджувальні написи, наприклад: «у разі потрапляння в очі змити великою кількістю води»): відбілювальні, дезінфекційні препарати.
• 3. Вогненебезпечні (з відповідними знаками та написами на флаконах і балончиках): розчинники, деякі види полірувальних засобів, аерозолі.
• 4. Отруйні (теж з попереджувальними написами на пакованні): деякі види плямовивідників.

Це цікаво

Універсальний і безпечний мийний засіб можна легко приготувати власноруч із простих і доступних складників:

• вода — 1 склянка;
• оцет — % склянки;
• спирт медичний — % склянки;
• засіб для миття посуду (будь-який) — % чайної ложки;
• ефірні олії — близько 15 крапель (за бажанням).

    Усі інгредієнти слід змішати в одній ємності. Якщо бентежить запах оцту, можна додати ефірну олію. Але оцет дуже швидко вивітрюється. Отриманий мийний засіб потрібно залити в пульверизатор і можна розпочинати прибирання.

    Цим засобом можна мити різні поверхні: ламінат, керамічну плитку, лінолеум, пластикові рами, шибки, дзеркала, поверхні з нержавіючої сталі. А ось паркет із натурального дерева цим засобом мити не варто: кислота погано впливає на зовнішній вигляд деревини.

    Засіб необхідно розпорошити на оброблювану поверхню й витерти серветкою з мікрофібри. Ламінат теж бажано мити за допомогою швабр із насадками з мікрофібри. Попередньо, звісно, підлогу необхідно пропилососити або підмести.

Цей засіб безпечний як для людей, так і для тварин.

Запам’ятай прості, але необхідні правила безпеки:

• засоби побутової хімії потрібно зберігати в спеціально відведених місцях, недоступних для малих дітей (на верхніх полицях або в зачиненій шафці);

Варіанти зберігання засобів побутової хімії

• усі види пакования з хімічними речовинами повинні мати етикетку;
• перед застосуванням засобу необхідно уважно прочитати інструкцію;
• хімічні засоби потрібно застосовувати в кількості, зазначеній в інструкції;
• працювати з препаратами побутової хімії необхідно в гумових рукавичках;
• не можна допускати потрапляння мийного засобу в очі (якщо ж це трапилося, слід терміново промити їх великою кількістю води) та до органів дихання;
• після завершення роботи потрібно як слід вимити руки теплою водою з милом.

Особливих правил обережності необхідно дотримуватися в поводженні з аерозольними балончиками:

• зберігати їх потрібно у вертикальному положенні в прохолодному місці, подалі від джерел тепла;
• під час розпилення аерозолю не можна запалювати газові горілки;
• аерозольні балончики слід викидати після повного видалення вмісту;
• не можна розбирати, кидати у вогонь балончики навіть після їх використання.

III. Запитання для самоконтролю  

1.  Які бувають мийні засоби та в чому їхні особливості?
2.  Яких правил потрібно дотримуватися під час використання мийних засобів?

IV. Домашнє завдання

Опрацювати теоретичний матеріал. УСНО відповісти на запитання.