11 клас 30.09.2024 Захист України Військовий колектив

 

11 клас 30.09.2024 Захист України

ТЕМА: Військовий колектив

 

I. Актуалізація опорних знань

Які відомі вам групи людей можна позвати колективами? Чому?

II.  Вивчення нового матеріалу

Поняття про військовий колектив. Слово «колектив» у перекладі з латинської означає «збирати разом», «з'єднувати». Проте колектив — це не просте, механічне з'єднання людей.

Колектив — це організована група людей, яка є частиною суспільства, об’єднана загальною метою, спільною соціальною корисною діяльністю.

Колективу як групі людей притаманні ознаки групи. Однак колектив має властивості, яких немає в групі, тобто кожен колектив — це група, але не кожна група — колектив. Група може стати колективом, якщо набуде його ознак.

Головні ознаки колективу:

а) єдність мети й волі колективу, які є соціально корисними;

 б) соціально-моральна спільність;

в) співробітництво та взаємодопомога; г) наявність керівника;

г) демократизм і гуманізм у взаєминах людей;

д) дисципліна, в основі якої лежить усвідомленість обов'язку та почуття відповідальності перед колективом. Залежно від мети й характеру діяльності колективи можуть бути трудовими, шкільними, спортивними, навчальними, військовими тощо.

Військовий колектив — високоорганізована група озброєних людей, які об'єднані на основі загального військового обов'язку для спільного вирішення завдань, оволодіння військовою справою, підтримання бойової готовності і ведення збройної боротьби з ворогом за інтереси Батьківщини.

Військовий колектив бригади (полку) створює систему первинних (батальйон, рота) і елементарних (взвод, відділення) колективів. У кожному з них є формальні мікрогрупи (команди, екіпажі, зміни, варти, бойові обслуги) і неформальні, що стихійно створені (земляки, друзі, любителі музики, шахів, футболу тощо).

Військовий колектив має певні особливості:

 • соціальна рівність солдатів і офіцерів, їх соціальна захищеність, загальнолюдська мораль, національна рівноправність;

• особлива мета діяльності — збройний захист Батьківщини;

 • об'єднання за родом колективної діяльності, що пов'язана з подоланням труднощів і небезпек, з обслуговуванням зброї та бойової техніки;

• виняткова чіткість і статутна визначеність його організації;

• у бою колектив виконує завдання силою зброї і бойової техніки;

• відносна стабільність, тривалість і безперервність перебування особистості в колективі;

 • різнорідність складу (різні професії, постійний і перемінний склад тощо);

• відокремленість і своєрідність побуту солдатів і офіцерів.

                       Психологічна структура військового колективу.

 Військова діяльність є колективною діяльністю людей, яким держава довірила найновішу зброю і техніку для забезпечення миру й спокою.

Військовий колектив — це соціальна група, головною метою діяльності якої є військовий захист, оборона держави.

Специфіка військового колективу конкретизує організаторську діяльність командира-єдиноначальника щодо розвитку й зміцнення його соціально-психологічної структури. Специфічні особливості військового колективу полягають у тому, що:

по-перше, його діяльність має високу суспільну значущість, яка забезпечує успішне функціонування інших колективів і суспільства в цілому;

 по-друге, ця діяльність детально регламентована і вимагає від воїнів чіткості, точності, узгодженості під час виконання наказів, розпоряджень;

по-третє, стосунки між військовослужбовцями діляться на чітко обумовлені — службові (офіційні) та неслужбові (неофіційні), емоційні, які виникають між військовослужбовцями самі по собі.

Соціальна психологія розглядає офіційну та неофіційну структуру груп (колективу).

Під офіційною структурою розуміють певну впорядкованість функціонально-рольової диференціації її членів, а також сукупність офіційних зав'язків між ними. Офіційна структура військового колективу визначається штатно-посадовим розкладом і визначає стосунки між командирами і підлеглими, різними за посадами військовослужбовцями. Ці стосунки здійснюються на основі військових статутів, наказів, інструкцій та інших документів.

            

Мал.1 Згуртування військового колективу за допомогою тімбілдингу

До об'єктів неофіційної структури колективу належать особистісна мета кожного воїна, їх орієнтації, самоствердження, суперництво, лідерство, симпатії, антипатії тощо.

Соціально-психологічна структура військового колективу містить:

а) міжособистісні взаємовідносини;

б) колективну (громадську) думку;

в) колективний настрій;

г) колективні традиції.

Взаємовідносини, думка, настрої і традиції колективу визначають рівень психологічної структури колективу, його соціально-психологічну атмосферу, згуртування і бойову готовність (Мал.1).

Військовий колектив характеризується єдністю суспільно значимої мети, яка об'єднує його членів в одне соціальне ціле.

Міжособистісні взаємовідносини — це різні форми і види спілкування особистостей у колективі в процесі їх сумісного життя та діяльності. Службові відносини проявляються в процесі взаємодії військовослужбовців під час вирішення різноманітних завдань. Суспільно-моральні взаємовідносини виникають і функціонують у процесі міжособистісних контактів, проведення різноманітних заходів. Позаслужбові взаємовідносини складаються під час дозвілля, військово-спортивної та культурно-масової роботи.

В усіх формах і видах взаємовідносин завжди має місце особистісний, психологічний аспект — симпатії, антипатії, взаємні оцінки і вимоги, претензії, співчуття і співпереживання, суперництво, наслідування та самоствердження.

За змістом взаємовідносини можуть бути: позитивними або негативними; доброзичливими або конфліктними; офіційними або неофіційними.

Службові взаємовідносини можна розглядати «за вертикаллю» (взаємовідносини начальників і підлеглих); «за горизонталлю» (взаємовідносини військовослужбовців рівних за службовим станом і військовим званням) і «за діагоналлю» (взаємовідносини особового складу одного підрозділу з військовослужбовцями іншого підрозділу).

Під час взаємовідносин у колективі формуються мікрогрупи різноманітної спрямованості, а також виявляється феномен лідерства (на чолі мікрогрупи є певний лідер). Взаємовідносини також характеризуються низкою соціально-психологічних явищ: цінностями, установками, симпатіями, антипатіями тощо.

З моменту поповнення підрозділу молодими воїнами в ньому починається диференціація, тобто поділ колективу, унаслідок якого кожний залежно від своїх здібностей, моральних якостей, рис характеру посідає певне місце в структурі колективу, отримує в ньому певну соціальну роль. Критерії такого поділу різні. Проте в більшості військових колективів найчастіше це — фізичні дані, моральні якості, вольові риси, уміння спілкуватися. На основі цього встановлюються емоційні (неофіційні) стосунки в колективі.

Найвищу сходинку соціального статусу у військовому підрозділі займає неофіційний лідер, найнижчу — той, кого не визнає, не сприймає колектив.

Офіційні й неофіційні стосунки у військовому колективі існують не відокремлено, а паралельно, одночасно і певним чином взаємовпливають.

Серед воїнів одного призову стосунки здебільшого складаються безконфліктно, спокійно, на основі статутних вимог. Значно складнішими є взаємини між воїнами різних періодів служби. Якраз між ними й виникають так звані нестатутні стосунки. Вони характеризуються тим, що окремі воїни старших призовів виявляють у ставленні до молодших зневагу, зарозумілість, грубість, навіть жорстокість, трапляються випадки фізичного знущання, утисків, приниження гідності.

III. ПИТАННЯ ДЛЯ ЗАКРІПЛЕННЯ:

• 1. У чому сутність колективу, які його соціально-психологічні ознаки, риси та класифікація?
• 2. Які особливості військового колективу має враховувати офіцер у роботі з підлеглими?
• 3. Яка соціально-психологічна структура військового колективу?

IV. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацювати теоретичний матеріал. Дайте письмову відповідь:

В яких групах можуть виникати нестатутні стосунки і як вони проявляються.

Відповіді надсилайте на електронну адресу: viktorshur28101962@gmail.com 

Вказуємо прізвище, клас і число.

БЕРЕЖІТЬ СЕБЕ!