11 клас 07.10.2024 Захист України Структура військового колективу

 

11 клас 07.10.2024 Захист України

ТЕМА: Структура військового колективу

Формальні, неформальні та рангові групи в колективі (підрозділі) (асинхронно)

I. Актуалізація опорних знань

- Що називають «колективом»?

- Які бувають колективи?

- Яку роль відіграє колектив у житті людини?

- Чому іноді деяким людям некомфортно у колективі? Які чинники заважають успіху?

- Чим відрізняється військовий колектив від звичайного?

II. Вивчення нового матеріалу

Класифікація груп. 

Соціальна група — це певна сукупність людей, об'єднаних за умовними або реальними ознаками в одне ціле.

За характером взаємозв'язків групи можна поділити на умовні та реальні. Умовні групи об'єднуються за певною ознакою (стать, вік, рівень освіти, вид діяльності тощо), до них належать люди, які реально між собою не взаємодіють.

Реальна група — це обмежена за кількістю спільнота людей, між якими діють реальні стосунки взаємодії і спілкування.

Усі групи суспільства з практичного погляду доцільно об'єднати в гіпергрупи, супергрупп, декагрупи, великі, середні, метагрупи, малі й мікрогрупи.

Гіпергрупи — це населення всієї планети, Європи, Азії, Південної Америки тощо.

Супергрупи — населення великих держав — Китаю, Індії, США тощо, а також великих міжнародних організацій, блоків (наприклад НАТО) тощо. Декагрупи — це соціальні групи, які відображають цілі суспільства (наприклад України, Польщі, Франції тощо) або спільнот окремих республік у складі держави чи штатів.

 Великі групи — це такі спільноти, які виокремлюють за певними соціальними ознаками (клас, нація, пенсіонери тощо), або реальні, чималі за обсягом та складно-організовані спільноти людей, об'єднані спільною діяльністю (конфесія в певному суспільстві, політична партія тощо).

Великі соціальні групи мають свою неповторну соціальну психіку, яка регулює їхню життєдіяльність. До неї належать звичаї, обряди, традиції, специфічні форми і мова спілкування, контакти, потреби, інтереси, цінності тощо.

Метагрупи — це підприємства, невеликі громадські організації, військові частини.

Середні групи — це порівняно великі громадські організації та навчальні заклади, територіальні спільноти (мешканці міста, району, села, селища). Середні групи поділяють на ті, що виникли випадково, стихійно чи існують незначний проміжок часу (натовп, аудиторія).

 Малі групи — це порівняно стійкі, пов'язані спільною метою невеликі спільноти людей, між членами яких є безпосередні контакти, а також ієрархічна структура відносин (лідерства, авторитетності, симпатії, антипатії) і підпорядкування. Приклад такої групи — військовий підрозділ (взвод, рота). Кожна мала група має певну структуру, що складається під впливом зовнішнього середовища, внутрішньогрупових міжособистісних відносин.

Мікрогрупи — це групи кількістю 2-4 особи (сім'я, екіпаж, друзі, злочинна група, група за інтересами тощо).

Одна людина належить одночасно до кількох груп. Ту групу, якій вона надає перевагу, у якій комунікативні контакти забарвлені здебільшого позитивними емоціями та існують на формальній чи неформальній основі, називають первинною соціальною групою. Усі інші є вторинними. Емпіричний досвід показує, що склад такого об'єднання не перевищує 2-7 осіб.

За суспільним статусом групи поділяють на формальні (офіційні) та неформальні (неофіційні) групи. Формальні групи створюють на підставі наказу, розпорядження, штатного розпису тощо. Наприклад, особовий склад військового підрозділу формують наказом командира військової частини. Формальні групи мають зовні задані соціально значущі цілі діяльності. Для них характерні юридично зафіксований статус, нормативно визначені структура (керівництва та підлеглих), права й обов'язки її членів.

Характерно, що у формальній групі також складаються неформальні відносини між її членами, тому успіх її діяльності значною мірою залежить від того, наскільки збігаються її формальна й неформальна структури.

Неформальна група утворюється на основі емоційної привабливості (симпатії, дружби), спільних інтересів і захоплень. Вона не має юридичного статусу, взаємини в ній законодавчо не врегульовано. Неформальні групи можуть скластися й у межах формальних груп, і поза ними. Виникнення неформальних груп потрібно розглядати як триступеневий процес, який складається, по-перше, з виявлення інтересів і цінностей різних людей, їхнього зіставлення з власними та з'ясування емоційної привабливості; по-друге, установлення безпосереднього контакту через обмін інформацією й емоційну привабливість; по-третє, установлення соціальної психіки, вироблення своїх стандартів поведінки, норм тощо.

Соціально-психологічна структура формальної та неформальної групи однакова, але змістовно — різна. Формальні групи бувають структурованими й неструктурованими.

Структурована група — така, що має у своєму складі ще хоча б одну меншу групу — формальну чи неформальну (шкільний клас, студентська група тощо). Неструктурована група у своєму складі не містить будь-якої меншої групи, тобто є моногрупою.

За значущістю для особистості можна виокремити референтні групи й групи належності. 

Референтна група — це спільнота, до якої зараховує себе особистість, орієнтуючись на норми та цінності цієї спільноти. Така група виконує дві функції—нормативну й порівняльну. Нормативна функція виявляється в тому, що така група є джерелом норм поведінки, соціальних установок і ціннісних орієнтацій людини. Порівняльна функція — у тому, що референтна група стає еталоном, щодо якого індивід оцінює себе та інших.        

 Група належності — це така група, до якої людина реально належить.

За характером діяльності виокремлюють групи з індивідуально-груповою та взаємопов'язаною груповою діяльністю. За рівнем розвитку розрізняють дифузні групи, асоціації, корпорації, колективи. За ставленням до загальних соціальних вимог, норм і цілей розрізняють просоціально та асоціально орієнтовані групи.

Неофіційні мікрогрупи в підрозділі. 

Позитивно спрямовані мікрогрупи (2-6 осіб) позитивно впливають на товаришів по службі. Лідери в них зазвичай перевершують інших за здібностями або якими-небудь іншими якостями, але своєї переваги не виказують і в усьому допомагають товаришам. Групова думка тут зазвичай збігається з думкою усього колективу. Мотивом самоствердження в таких групах є досягнення певних результатів у службі, товариській взаємодопомозі, самоосвіті, спорті тощо. Позитивно спрямовані групи сприяють формуванню таких моральних навичок, звичок, рис особистості, як безкорисливість, колективізм, принциповість, чесність, правдивість, працьовитість.

В основі утворення негативно спрямованих груп лежить, зазвичай, прагнення окремих військовослужбовців до порушення військового порядку, невдоволення високою вимогливістю командирів, власні симпатії, прихильності тощо. Структура таких груп — це сукупність різних позицій. Тут немає психологічної рівності між людьми. Одні, лідери (ватажки), перебувають у позиції активної переваги, тиску на рівних по службі, інші — у позиції підпорядкування, пристосування, залежності. Негативно спрямовані дрібні групи в колективі — ґрунт для виникнення негативних стосунків, можливостей і прагнень особистості (егоїзм, зарозумілість, зневага до товаришів).

Командиру важливо знати причини виникнення негативних мікрогруп, функції, психологічні механізми утворення, для того щоб успішно вести профілактичну роботу щодо перебудови їхньої спрямованості, нейтралізації негативного впливу на особистість і колектив.

Соціально-психологічні явища в групі. 

Соціально-психічна атмосфера групи — це сукупність відносно стійких на цей період соціальних, духовно-перцептивних, емоційних і вольових подразників, які утворюють енергетично-психологічний потенціал різної полярності, вплив якого відчувають на собі всі групові соціально-психологічні явища та соціальна психіка групи загалом.

За впливом на ефективність реалізації смислу спільності (смисл спільності — це те, що поєднує людей, сприяє їхньому згуртуванню та спрямуванню), діяльність, стиль взаємодії, взаємини і спілкування та самопочуття окремих членів групи соціально-психічна атмосфера може бути: позитивною, задовільною, нейтральною, пригнічувальною, негативною. Соціально-психічний стан групи відображає проекцію функціонування соціальної психіки в конкретний час на всі аспекти діяльності, поведінки й почуття людей.

Мала група може перебувати в одному з трьох станів:

• соціально-психічної стабільності;

• соціально-психічного напруження;

• соціального психозу.

При цьому кожен із зазначених станів може мати ще три рівні вираження: високий, середній і низький.

III. Питання для закріплення.

• 1. Що розуміють під соціальною групою?
• 2. Які соціально-психологічні особливості великих соціальних груп?
• 3. Що таке малі соціальні групи?
• 4. Розкрийте особливості соціальної психології малих груп.
• 5. На основі чого утворюють малі соціальні групи?
• 6. Що таке соціальна психіка малої групи?
• 7. Яким чином формується соціально-психологічна єдність малої групи? У чому її сутність?

IV. Домашнє завдання.

Опрацювати теоретичний матеріал. Дайте письмову відповідь:

Для чого командиру важливо знати причини виникнення негативних мікрогруп.

Відповіді присилайте на адресу:viktorshur28101962@gmail.com  

БЕРЕЖІТЬ СЕБЕ!