9 клас 13.05.2024 Ознайомлення з професіями, пов’язаними із забезпеченням побутової діяльності
9 клас 13.05.2024
ТЕМА: Ознайомлення з професіями, пов’язаними із забезпеченням побутової діяльності
I. Актуалізація опорних знань
Які спеціалісти допомагають відомим і популярним людям мати гарний і привабливий вигляд?
II. Вивчення нового матеріалу
За класифікацією Є.О. Клімова, до професій, пов'язаних з обслуговуванням населення, належать типи професій «людина — художній образ» і «людина-людина». Нижче наведено приклади професій такого типу.
Якщо людині необхідно створити стиль одягу, зачіски або певний образ для фотосесії, тоді звертаються по послуги до фахівців. Створенням стилю (іміджу) людини займається стиліст.
Незважаючи на, здавалося б, сучасну тенденцію створення образів, такий вид діяльності сягає корінням далекого минулого. Професія з'явилася разом із модою. Можливо, найпершими її законодавцями стали цариці в Давній Греції. Змінюючи зачіски, вони давали приклад для наслідування іншим жителькам давньогрецьких міст. Яскравий зразок стилістичної різниці — вожді індіанських племен, які виділялися серед одноплемінників особливими головними уборами. Стиль і стилістика тривалий час розвивалися як щось само собою зрозуміле. Вони були частиною моди і вважалися невід'ємними її складовими. З появою мистецтва кіно мода й стиль, а також стилістика відділилися одне від одного.
Публічні люди потребували професіоналів, які б завжди забезпечували їм гарний вигляд. Так і з'явилися персональні асистенти, а згодом і стилісти. Нині поняття «стиліст» чітко окреслене.
Зародження того чи іншого стилю диктували події часу й епохи. Ще в Давньому Єгипті існували свої тенденції стилю. Так, наприклад, ідеал фігури єгиптянки — струнка й довгонога. Особливу увагу приділяли зачісці й виразному гримуванню обличчя.
Нині існують різні стилі як одягу, так і візажу. Проте існують усталені стандарти стилів. Це діловий, повсякденний, спортивний, домашній стиль.
Природно, що до роботи стиліста схильні творчі люди. Вони працюють у салонах краси, перукарнях, SPA-салонах. Стилісти беруть участь у проведенні фотосесій для друкованих засобів масової інформації, у показах моди та різноманітних проектах і телешоу (мал. 1).
Важливість професії стиліста особливо відчутна у сфері кіноіндустрії, модельного бізнесу, шоу-бізнесу, мистецтва і навіть політики. Перш ніж виступити публічно, знаменитості ретельно продумують свій образ і зовнішній вигляд, для цього вони вдаються до допомоги стиліста або навіть цілої команди професіоналів. Досвідчений фахівець за допомогою свого таланту і смаку може створити саме той образ, який підходить відомому клієнтові й зможе найбільш вигідно відобразити його сутність і характер (мал. 2).
Мал. 1. Робота стиліста на показі
Мал. 2. Пошук образу для клієнта
Професія стиліста є престижною і затребуваною. Фахівці займаються створенням яскравого, привабливого, гармонійного образу клієнта. Головним завданням цього фахівця є створення індивідуального стилю, який допоможе приховати недоліки, натомість підкреслить сильні сторони, додасть особливого шарму (мал. 3).
У такій роботі слід враховувати чимало факторів, зокрема індивідуальні особливості зовнішності клієнта (колір очей, форму обличчя, будову тіла, зріст), роду його діяльності, психіки й характеру. Стиліст підбирає базовий гардероб клієнта, визначає колір волосся й форму зачіски, опрацьовує деталі макіяжу. За потреби спеціаліст може допомогти клієнту визначити й інші недоліки, над якими варто працювати, наприклад, виправити ходу, міміку, рухи. Зазвичай стиліст починає роботу з постановки цілей зміни іміджу і визначення відповідного напряму роботи над ним.
Існує кілька спеціалізацій стилістів за способами створення стилю: перукар-стиліст, або топ-стиліст (створює зачіски, мал. 4); стиліст-візажист (створює макіяж, мал. 1); стиліст-іміджмейкер (створює імідж в одязі); фотограф-стиліст (створює фотообраз).
Мал. 3. Завданням стиліста є створення індивідуального стилю
Мал. 4. Перукар-стиліст, або топ-стиліст, створює зачіски
У наш час професія стиліста дуже розвинена. Вона включає величезний спектр обов'язків. Їх так багато, що з'явився поділ стилістів за сферами впливу. Найвище цінують фахівців, які можуть виконувати роботу за всіма напрямами — універсального стиліста. Саме він створює імідж, який стане модним й індивідуальним. Для успішної кар'єри стилісту необхідні професійні навички й знання: розуміння історії моди, її канонів, традицій і тенденцій розвитку; володіння основами стилістики та колористики, перукарського мистецтва; вміння правильно наносити макіяж, добирати одяг; зіставляти зоровий образ із внутрішньою сутністю людини; розвинена уява, хороша зорова пам'ять, уміння допасовувати образ до характеру клієнта, знання основ психології, навички художника.
Не менш важливі особисті якості фахівця цієї творчої професії:
- креативність,
- творчий підхід,
- комунікабельність,
- гнучкість мислення,
- відчуття гармонії, стилю й бездоганний смак,
- організаторські здібності,
- відповідальність,
- розвинена інтуїція,
- аналітичні здібності,
- міцна образна пам'ять,
- уважність,
- охайність,
- терплячість, витримка й уміння зосередитися на одному об'єкті,
- тактовність,
- доброзичливість.
Ще одним важливим аспектом є зовнішність стиліста. Він належить до тих фахівців, яких зустрічають за одягом і загальним образом. Тому охайність і вміння стежити за собою відіграють особливу роль.
До позитивних сторін професії можна віднести те, що така робота є творчою, цікавою, популярною та актуальною нині, й, що важливо, високооплачуваною (за умови популярності фахівця, значного досвіду роботи).
До негативних особливостей професії належать: стресові умови роботи (необхідність працювати з «примхливими» клієнтами), ненормований графік роботи й часті тривалі відрядження.
Освіту стиліст може здобути в професійних коледжах, училищах. Майбутні й діючі стилісти можуть закінчити спеціальні школи або курси й здобути необхідні знання або підвищити кваліфікацію.
В інститутах і коледжах на сьогодні немає універсальної спеціальності для стилістів. Можна вибрати одну з таких спеціальностей: «перукарське мистецтво» (у коледжах), «дизайн» (в університетах), «візажист-стиліст», «перукар-стиліст», «стилістика макіяжу», «стиліст у рекламі і шоу-бізнесі» та багато інших на курсах. Закінчивши один із цих навчальних закладів, практично кожен може працювати стилістом. Але щоб стати справжнім професіоналом, необхідно постійно самовдосконалюватися, відвідувати майстер-класи та тренінги, проходити курси підвищення кваліфікації.
Багато стилістів досягли популярності завдяки успішному перетворенню своїх клієнтів. Тому професійний і цілеспрямований стиліст завжди зможе вдало працевлаштуватися. Нині зовнішність людини часто є її візитівкою. Про це свідчить і поява на телеекранах безлічі передач на тему перетворення зовнішності. Зросла потреба у фахівцях такого профілю не лише у світі шоу-бізнесу, а й у повсякденному житті.
Іноді можна почути твердження, що кутюр'є, дизайнер одягу, модельєр і навіть стиліст — це одне й те саме, всі вони займаються однією справою. Насправді ж усе не зовсім так. Спробуймо розібратися, хто чим займається.
Слово «дизайн» з'явилося в XVI ст., а поширення набуло в середині XIX ст. в Європі внаслідок розвитку виробництва й технологій.
Сьогодні професія дизайнера дуже затребувана, у нас працюють різні дизайнери, зокрема, ті, хто займається одягом. Поряд з дизайнерами одягу зберігається звичніша для попередніх поколінь професія модельєр, і для пересічної людини немає жодної різниці в праці дизайнера (мал. 5, а) і модельєра (мал. 5, б).
Мал. 5. Результат роботи: а — дизайнера; б — модельєра
Жодна людина, яка хоча б трохи стежить за власним зовнішнім виглядом, не хоче вдягатися так само, як тисячі інших. Виділитися на загальному тлі, знайти власний стиль допоможе модельєр. Модельєр — це фахівець, до обов'язків якого належить виготовлення моделей одягу. Крім того, він відповідає за якість тканини, добір кольорів і аксесуарів, тобто повністю за весь процес формування образу й стилю.
Представники цієї професії займаються, на перший погляд, абсолютно не потрібною справою. Більшість вважає, що кожна жінка і чоловік можуть самі дібрати собі одяг. Але ті моделі, які потім покупці розглядатимуть у магазинах або на показах, спочатку потрібно створити. Слід врахувати особливості фігури, підкреслити переваги, приховати недоліки за допомогою крою, кольору, тканини. Проте не кожен пересічний споживач має потрібні знання, знає професійні секрети і має здатність правильно оцінити свою зовнішність. Експериментувати з власним стилем краще, дотримуючись рекомендацій модельєра, а не друзів чи родичів.
Модельєр повинен мати почуття смаку і стилю, розбиратися в сучасній моді, знати останні тенденції. Якщо усім цим критеріям (характеристикам) можуть відповідати люди, котрі просто стежать тільки за своїм гардеробом, то модельєр до того ж має володіти практичними навичками — шити, розкроювати тканину, робити ескізи, розробляти самі моделі (мал. 6). Навіть якщо він досягне певного професійного рівня і більшу частину рутинної роботи робитимуть члени команди, залишивши модельєру лише право винаходити, без знання азів і практичних навичок творити неможливо.
Мал. 6. Модельєр використовує у модельному бюро кіностудії комп'ютерні програми моделювання
Мал. 7. Робота з образом і костюмом чергового супермена
Назва професії «модельєр» існує в Україні й у ближньому зарубіжжі, а в інших країнах до неї вживають визначення «дизайнер». Утім, ці дві професії не лише мають різні назви — перед ними стоять різні завдання. Модельєр одяг моделює (мал. 5, б), а дизайнер його проектує (мал. 5, а). Для того щоб відчути різницю, розберімося з цими двома поняттями.
Модельєр займається процесом моделювання одягу, а дизайнер — її проектуванням.
Дизайнер створює загальну ідею одягу, передбачаючи моду «завтрашнього дня», придумує нову форму, нове стилістичне рішення (мал. 6, а). А модельєр займається безпосередньо розробкою придуманої форми: довжина рукава або виробу в цілому, форма коміра, декорування тощо (мал. 6, б).
Дизайнер вловлює в сучасному суспільстві настрої і бажання, аналізує потреби людей і створює нову лінію колекцій одягу, вгадуючи уподобання споживачів завтрашнього дня. Дизайнер створює нові форми, а іноді нову функцію речі й нову реальність.
Модельєри працюють в ательє, на швейних і трикотажних підприємствах, дизайнери — у дизайн-студіях, експериментальних майстернях при підприємствах, кіностудіях, у дизайн-бюро (мал. 7). При цьому дизайнер іноді може бути модельєром, а модельєр — стати дизайнером.
Професія дизайнера-модельєра одягу поєднує діяльність і дизайнера, і модельєра. Дизайнер-модельєр виконує одразу кілька функцій: робить ескізи, малює конструкцію всього виробу й варіанти декору (функція художника-модельєра), розробляє креслення на основі ескізів замовника (функція модельєра-конструктора), обирає способи обробки та пошиття виробу (функція модельєра-технолога). Крім того, дизайнер-модельєр опрацьовує сценарії дефіле, займається організацією показів.
Професія дизайнера-модельєра передбачає також повне ведення бізнесу: участь у розробці рекламної кампанії, роботу із замовниками й покупцями, закупівлю потрібних тканин, елементів декору, контроль над пошиттям виробів.
Дизайнер-модельєр опановує кожну з назваих функцій, знає всі етапи виробництва одягу, вміє малювати, конструювати, втілювати в матеріалі свої задуми, може організувати демонстрацію своїх моделей. Однак, найзатребуванішим фахівцем є модельєр-універсал, адже тримати в штаті декількох модельєрів, які вирішують різні завдання, можуть дозволити собі тільки великі успішні компанії зі значними обсягами виробництва (мал. 8).
Здобути відповідну освіту й практичні навички можна в коледжах, університетах або на курсах крою та шиття. У навчальних закладах зазвичай пропонують навчання за кількома спеціальностями, наприклад: «дизайн одягу», «закрійник», «конструювання одягу» та «художнє моделювання». Якщо амбіції поширюються далі, ніж робота на швейній фабриці, то особливу увагу під час навчання варто приділити індивідуальному пошиттю.
Мал. 8. Робота команди дизайнера-модельєра
Модельєр — професія затребувана, адже багато хто бажає створити власний образ або змінити його, розробити стиль, вдаючись до послуг професіонала.
Кадрові агенції запрошують на роботу здебільшого швачок. Роботу модельєра-закрійника або модельєра-конструктора можна знайти безпосередньо на швейному підприємстві, пропонуючи власне портфоліо — збірник ескізів і фотографій робіт. Можлива також робота стилістом або дизайнером-консультантом у салоні одягу, тканин.
Якщо робота модельєра не для вас, можна освоїти споріднену спеціальність, наприклад дизайн інтер'єрів, або зайнятися комп'ютерною графікою.
Дизайнер інтер'єру. Саме наприкінці 80-х років ХХ ст. в Україні виник попит на фахівців, здатних грамотно й зі смаком створювати дизайн інтер'єру. Це час соціальних та економічних потрясінь, коли з'явилася нова, краще забезпечена матеріально верства суспільства. Такі люди могли собі дозволити великі затишні будинки, гарні дорогі меблі, їх цікавила гармонія зручності й краси, стиль. Однак роботою зі створення інтер'єру, вибором матеріалів, купівлею меблів вони не надто бажали перейматися.
Створити простір з неповторним стилем, повністю укомплектувати його, зробити комфортним для перебування людей — ось основне завдання фахівця такої професії. Саме тому він не лише художник, а й конструктор, проектувальник і навіть виконроб. Необхідність самостійно робити ескізи, а потім і креслення нових інтер'єрів потребують знань.
Представники професії дизайнера інтер'єру є доволі затребуваними на ринку праці. Незважаючи на те, що вищі навчальні заклади випускають чимало фахівців у цій галузі, багатьом компаніям і підприємствам бракує кваліфікованих дизайнерів інтер'єру.
Дизайнер інтер'єру займається облаштуванням інтер'єру з метою забезпечення естетично приємної обстановки в приміщенні відповідно до його призначення. Крім виконання естетичної функції, робота дизайнера інтер'єру спрямована на покращення умов праці в приміщенні й поліпшення розмірів і їх співвідношення у приміщеннях для кращого переміщення людини і предметів різного розміру на цій території. При цьому розстановка меблів — лише завершальний етап, якому передує планування простору, вибудовування освітлення, акустики й систем вентиляції, а також оздоблення стін. Це, до речі, приклад поєднання типів професій «людина - художній образ» і «людина-техніка».
III. Запитання для самоконтролю
- 1. Які типи професій, за класифікацією Є. О. Клімова, відносять до професій, пов'язаних з обслуговуванням населення?
- 2. Які обов'язки покладаються на професійного стиліста?
- 3. Скільки існує видів стилістів? Назвіть їх.
- 4. Який шлях потрібно пройти, аби стати знаним стилістом? Які професійні обмеження існують у цій професії? Назвіть їх і поясніть.
- 5. Якою є різниця між працею дизайнера і модельєра? Поясніть її.
- 6. У чому особливості підготовки дизайнера інтер'єру? Який рівень освіти потрібно мати для компетентного виконання професійних обов'язків дизайнера інтер'єру?
Підбиваємо підсумки
До професій, пов'язаних із забезпеченням побутової діяльності, відносять такі типи: «людина - художній образ» і «людина-людина». Однією з професій такого типу є стиліст — фахівець, який займається створенням стилю (іміджу) людини. Позаяк імідж є досить багатогранним поняттям, у його формуванні беруть участь чимало фахівців, зокрема дизайнер одягу, модельєр, дизайнер-модельєр. Формування особистого стилю потребує не тільки людина, а й оселя, де вона мешкає. Дизайном житла, виробничих і громадських приміщень опікуються дизайнери інтер'єру.
IV. Домашнє завдання
Не
забувайте вказувати число виконаної роботи, прізвище і клас.
Коментарі
Дописати коментар