11 клас 13.11.2024 Життєвий шлях особистості громадянина як захисника Вітчизни
11 клас 13.11.2024 Захист України
ТЕМА: Життєвий шлях особистості громадянина як захисника Вітчизни
I.Актуалізація опорних знань
Чи ви знаєте свої обов'язки як громадянина України?
II. Вивчення нового матеріалу
Життєвий шлях — соціальна форма розвитку людини. Проблема життєвого шляху, під яким
розуміють життя людини як особистості, є складовою вчення про особистість.
Людина стає особистістю не одразу після свого народження, а дійсним суб'єктом
життя тільки тоді, коли починає відповідально підходити до свого життя і
життєвих виборів, визначати серйозні життєві цілі та досягати їх. Особиста
історія зумовлює і ставлення до майбутнього з його життєвими перспективами,
планами й сподіваннями, мріями та шляхами їх досягнення.
Життєвий шлях є не лише
траєкторією приватного життя особистості. Він окреслює й творчий внесок кожної
людини в історію суспільства.
Життєвий
шлях завжди поєднує біографічне й історичне. Особистість не може розвиватися,
не створюючи свою історію. Індивідуальна активність людини поступово зростає,
зовнішні фактори поступаються внутрішнім, формується відповідальність за власні
вчинки, наміри, наслідки дій. Людська діяльність змінює довкілля,
об'єктивуючись у надбаннях матеріальної та духовної культури. Кожне покоління
спирається на досвід попереднього і має змогу йти вперед.
Психолог
Шарлотта Бюлер визначила, що людина має природжене прагнення до самоздійснення,
яке зумовлене цілями та особистісними цінностями. Самоздійснення розглядають як
підсумок життя в цілому, коли все, чого людина прагнула, реалізовано.
Згідно з Бюлер, слід
розрізняти такі етапи життєвого шляху.
І етап (від 16-20 до 25-30 років), коли здійснюється пошук самого себе, супутника життя. У мріях, сподіваннях окреслюється напрямок подальшого руху.
II етап (від 25-30 до 45-50 років) — це апогей життя, зрілість, коли самоздійснення відбувається на основі реальних досягнень, праці за покликанням, що стабілізує ставлення до себе та оточуючих, до власного минулого й майбутнього.
III етап (від 45-50 до 65-70
років) — період, пов'язаний з інволюцією, який закінчується разом із завершенням
професійної діяльності. Настає душевна криза як результат скорочення
перспективи, передчуття неминучості кінця життя.
Вік
до 16 років Бюлер вилучає з контексту життєвого шляху, оскільки в цей час
створюються лише передумови самовизначення. Після 70 років уже не йдеться про
усвідомлені, чіткі життєві цілі, і тому цей вік також не розглядають.
Жоден етап життя не відіграє домінуючої
ролі в розвитку особистості.
Людина
може розвиватися як за біологічним (вітальним) типом, так і за психологічним.
Перший варіант розвитку передбачає досягнення творчого піку у віці біологічного
оптимуму. Другий варіант розглядає можливості досягнення людиною свого апогею і
тривалої стабілізації без зниження продуктивності навіть тоді, коли починається
згасання життєвих сил і біологічний оптимум залишається далеко позаду.
Громадянська позиція і громадянська активність.
Прояв активної
громадянської позиції — тема, що актуальна з часів заснування держави.
Демократія як суспільний лад вимагає особливого підходу до виховання громадянина,
формування активної громадянської позиції молоді, виховання почуття гідності,
моральних ідеалів, свободи.
Громадянська активність —
це внутрішнє прагнення до діяльності заради здійснення певної суспільної мети.
Це важлива умова розвитку державотворення.
Рівень
громадської активності залежить від зрілості змісту національної ідеї.
Громадянська позиція змінюється відповідно до тих зовнішніх факторів (вплив
сім'ї та виховання, фактор культури та ментальності українського народу,
громадська думка та ЗМІ), впливу яких зазнає особистість, що нею володіє.
Сім'я, родина, близьке оточення є основним
фактором формування особистості та власної думки й поглядів на життя людини.
Громадянська позиція формується
у свідомості людини. Події Євромайдану та гібридної війни з РФ змінили
свідомість українців. Завдяки звичайним хлопцям і дівчатам, їх жертовності,
самовідданості та вірності своїм переконанням сьогодні ми маємо іншу країну.
Революція Гідності, бої на Сході України стали символом стійкої громадянської
позиції, що об'єднала людей. Саме завдяки самопожертві Небесної сотні, воїнам
ЗСУ, волонтерам українська молодь має тепер можливість на самовираження і краще
майбутнє.
Сьогодні
в Україні молодь, яка свідомо обирає активну громадську позицію через навчання,
членство в громадських організаціях, активну участь у суспільно-політичному
житті, стимулює розвиток громадського і культурного процесу в державі.
Процес
формування активної громадянської позиції молоді складається з багатьох
компонентів. З психологічного погляду виховання громадянина та становлення його
активної громадянської позиції — це цілісний процес удосконалення внутрішнього
світу людини. Педагогічний вимір поняття «громадянська позиція» — це рівень
сформованості особистості як громадянина держави та виявлення патріотизму.
Отже, сучасне розуміння поняття
«громадянська позиція» інтегрує три основні виміри: соціально-психологічний,
педагогічний і політичний. Такий багатоаспектний підхід до вивчення
громадянської позиції пояснюється її багаторівневістю та складністю, так як
вона є проявом особистісних якостей людини, її соціальних і психічно-емоційних
проявів. Громадянська позиція формується у процесі активної діяльності людини у
різних сферах її життя на підставі соціально-політичних, моральних та правових
цінностей під впливом різних соціальних інститутів.
Громадянські обов’язки особи.
Розрізняють загальносоціальні і юридичні обов'язки.
Загальносоціальні обов'язки — суспільно визнана необхідність певної поведінки осіб (міра належного, корисного), що об’єктивно зумовлена потребами існування і розвитку інших осіб, соціальних груп, націй, людства. Юридичний обов'язок — міра необхідної поведінки особи. Це об’єктивно необхідна та можлива поведінка, яка забезпечує реальність можливостей, наданих суспільством і державою індивіду.Обов'язок
— парна категорія з правом, тому що обов’язок слугує засобом забезпечення прав.
Права людини та громадянина, якими б великими вони не були, усе ж не є
безмежними, абсолютними, оскільки їхнє використання не має завдавати шкоди
іншим людям, суспільству в цілому. Це застереження міститься в Загальній
декларації прав людини (п. 2 ст. 29). Використання людиною своїх прав одночасно
передбачає її обов’язок захищати й зміцнювати ці права — заради самого себе й
заради інших.
У деяких країнах до найважливіших
обов’язків громадян належить участь у голосуванні на виборах в органи державної
влади і військова повинність.
Обов'язками громадян у Конституції України названі:
1) захист Вітчизни, її незалежності та
територіальної цілісності; 2) шанування її державних символів; 3) проходження
військової служби; 4) незаподіяння шкоди природі, культурній спадщині, відшкодування завданих збитків;
5) сплата податків і зборів у розмірах,
встановлених законом; 6) додержання Конституції і законів тощо.
Військовий обов’язок в Україні —
встановлений законом обов’язок населення нести військову службу в ЗСУ та інших
військових формуваннях, утворених відповідно до законодавства. Відповідно до п.
1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу», який
здійснює правове регулювання стосовно загального військового обов’язку і
військової служби, «захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності
України є конституційним обов'язком громадян України».
Військовий обов’язок поширюється винятково на громадян України, зазвичай, чоловічої статі, які мають відповідні якості, зокрема належний стан здоров’я, та безпосередньо пов’язаний із забезпеченням національної безпеки й реалізацією інших конституційно-значущих завдань. Початок проходження громадянином військової служби надає йому статус військовослужбовця.
Військовий обов'язок передбачає:
- підготовку громадян до військової служби;
- приписку до призовних дільниць;
- прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу;
- проходження військової служби;
- виконання військового обов’язку в запасі;
- проходження служби у військовому резерві;
- дотримання правил військового обліку.
Виконання військового обов’язку громадянами України забезпечують державні
органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України
військові формування, підприємства, установи незалежно від підпорядкування і
форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, військові комісаріати,
а також територіальні центри та філіали комплектування військовослужбовцями за
контрактом.
III. Питання для закріплення
1. Чому життєвий шлях людини поєднує біографічне й історичне?2. Що таке розвиток за біологічним і за психологічним типами?
3. Спробуйте проаналізувати на власному прикладі, коли і як почали усвідомлювати власне буття, а що й досі залишається неусвідомлюваним чи усвідомлюваним фрагментарно.
4. Дайте характеристику етапів життєвого шляху з огляду зростання суб’єктності, самостійності в побудові життя.
5. Як ускладнюється ставлення до себе на етапах життєвого шляху?
Коментарі
Дописати коментар