10 клас 19.11.2024 Правила застосування норм МГП щодо розпізнавання осіб та об'єктів. Міжнародний правовий захист цивільних об'єктів.
10 клас 19.11.2024
ТЕМА: Правила застосування норм МГП щодо розпізнавання
осіб та об'єктів. Міжнародний правовий захист цивільних
об'єктів.
І. Актуалізація опорних знань
Чи потрібні
правила для захисту населення і території під час воєнних конфліктів?
ІІ. Вивчення нового матеріалу
У період воєнних конфліктів часто страждають
цивільні особи. Правовий захист цивільного населення здійснюється у воєнних
конфліктах як міжнародного, так і неміжнародного характеру. Воно та окремі
цивільні особи не можуть бути об’єктом нападу.
До цивільного населення не повинні застосовуватися
жодні заходи фізичного й морального примусу з метою отримання від нього якихось
відомостей. Сторонам воєнного конфлікту забороняється заподіювати фізичні
страждання цивільному населенню або застосовувати будь-які заходи, що ведуть до
його загибелі: вбивства, тортури, тілесні покарання, калічення, медичні,
наукові досліди та інше грубе насилля. Крім того, заборонено: колективні
покарання, використання голоду серед цивільного населення як методу ведення
війни, терор, пограбування, взяття заручників. Неприпустимі акти насильства або
погрози насильством, основною метою яких є тероризування цивільного населення,
а також напади не вибіркового характеру (див. вище). Цивільні особи не повинні
використовуватися для прикриття певних пунктів, воєнних об’єктів або районів
бойових дій від нападу.
За МГП забезпечується недоторканність цивільних
лікарень, створених для надання допомоги пораненим, хворим, тим, що зазнали
аварії на морі, людям з інвалідністю та породіллям. Захист цивільного населення
повинен забезпечуватися і на тимчасово окупованій противником території, навіть
якщо окупація не зустріне ніякого збройного супротиву. Окупаційна влада
відповідно до норм МГП зобов’язана застосувати всі залежні від неї заходи для
того, щоб, наскільки це можливо, відновити й забезпечити громадський порядок і
громадське життя, поважаючи чинні в країні закони, честь і сімейні права, життя
окремих осіб, їхні релігійні переконання. Держава-окупант може реквізувати
продовольство, медикаменти, що містяться на окупованій території, лише з
урахуванням потреб цивільного населення.
Заборонені вигнання, висилка цивільного населення з
окупованої території на територію держави-окупанта чи іншої держави.
Неприпустимий тиск на цивільних осіб з метою добитися добровільного вступу в
армію держави-окупанта. Крім того, на окупованій території забороняється:
знищення рухомого та нерухомого майна, що належить цивільним особам; зміна
статусу посадових осіб або суддів, застосування до них санкцій або будь-яких
заходів примусу, застосування дискримінації з тієї причини, що вони утримуються
від виконання своїх обов’язків з міркувань совісті; проведення всіляких
заходів, спрямованих на те, щоб викликати безробіття або обмежити можливість
роботи для громадян окупованої території з метою змусити їх працювати на
державу-окупанта.
Окупант може залучати цивільне населення до
трудової діяльності, окрім виконання роботи, яка змушувала би його брати участь
у воєнних діях. Кримінальне законодавство держави-окупанта може передбачати
смертну кару цивільних осіб лише в тих випадках, коли вони визнані винними у
шпіонажі, диверсійних актах, спрямованих проти військових об’єктів окупанта,
або в умисних правопорушеннях, які стали причиною смерті однієї або кількох
осіб, якщо норми кримінального права, що діяли на території до окупації,
передбачали в таких випадках смертну кару.
Міжнародний
правовий захист цивільних об'єктів.
МГП зобов’язує воюючі сторони розрізняти військові
й цивільні об’єкти і вести бойові дії виключно проти військових об’єктів. Цивільними
об’єктами є всі ті об’єкти, які не є військовими об’єктами. У разі сумніву в
тому, чи не використовується об’єкт, який звичайно призначений для цивільних
цілей, наприклад, місце відправлення культу, житловий будинок чи інші житлові
будови або школа, для ефективної підтримки воєнних дій, передбачається, що
такий об’єкт використовується в цивільних цілях.
З метою впорядкування і полегшення розгляду питань,
пов’язаних з міжнародно- правовим захистом цивільних об’єктів, існує їх
класифікація за різними критеріями (ознаками). Серед цивільних об’єктів, які
потребують правового захисту під час збройних конфліктів, особливе місце
належить культурним цінностям. Під захист МГП підпадають, з одного боку,
цивільні об’єкти, які самі є культурними цінностями, а з другого - об’єкти, у
яких зберігаються або експонуються культурні цінності.
Культурним цінностям повинен бути забезпечений як
мінімум загальний захист, який включає в себе охорону і повагу до цих
цінностей. Під охороною розуміється комплекс заходів, призначених для
збереження культурних цінностей (складання переліків цінностей, планування
надзвичайних заходів щодо захисту від пожеж і руйнування конструкцій,
підготовка до вивезення рухомих культурних цінностей, призначення компетентних
органів для охорони культурних цінностей).
Під повагою культурних цінностей розуміється
зобов’язання кожної держави:
• забороняти використання культурних цінностей з
метою, яка може призвести до їх руйнування або пошкодження в разі воєнного
конфлікту;
• утримуватися від будь-якого ворожого акту,
спрямованого проти цих цінностей;
• забороняти, попереджувати і, якщо необхідно,
припиняти будь-які акти крадіжок, грабежу або незаконного привласнення
культурних цінностей у будь-якій формі, а також будь-які акти вандалізму щодо
культурних цінностей;
• забороняти реквізицію рухомих культурних
цінностей;
• утримуватися від вжиття будь-яких репресивних
заходів, спрямованих проти культурних цінностей.
МГП передбачає посилений захист культурних
цінностей, який застосовується до цінностей, занесених до Міжнародного списку
культурних цінностей, що перебувають під посиленим захистом. Посилений захист
має більш високі параметри порівняно із загальним і спеціальним захистом. МГП
передбачає особливий захист об’єктів, необхідних для виживання цивільного
населення. Сторонам воєнного конфлікту забороняється піддавати нападу або
знищувати, вивозити чи доводити до непридатності об’єкти, необхідні для
виживання цивільного населення, такі як запаси продуктів харчування,
сільськогосподарські райони, що виробляють продовольство, посіви, худобу,
споруди для забезпечення питною водою й запаси останньої, а також іригаційні
споруди.
Захист об’єктів, необхідних для виживання
цивільного населення, не є абсолютним. Посіви, худоба, іригаційні споруди,
споруди для постачання води та інші об’єкти можуть перетворюватися в законні цілі
нападу, якщо:
• вони використовуються противником для підтримання
існування виключно особового складу його збройних сил або для прямої підтримки
воєнних дій;
• проти цих об’єктів не вживаються заходи, у
результаті яких можна очікувати, що цивільне населення залишиться без
достатньої кількості продовольства і води, що викличе голод або примусить
населення до виїзду.
Сторона, що перебуває в конфлікті, виходячи з
визнання життєво важливих потреб в обороні своєї національної території від
вторгнення, може руйнувати об'єкти, необхідні для виживання цивільного
населення, але тільки на контрольованій частині території, де цього вимагає
воєнна необхідність. З метою захисту об'єктів, необхідних для виживання
цивільного населення, МГП забороняє використання голоду серед цивільного
населення як методу ведення війни. Водночас застосування блокади або облоги, у
процесі яких використовується голод, є законним за умови, що вони спрямовані
виключно проти комбатантів, а не переслідують мету поширення голоду серед
цивільного населення.
МГП надає режим спеціального захисту об'єктам, що
містять небезпечні сили. Адже напад
на ці об'єкти може призвести до вивільнення небезпечних сил і потягти за собою
катастрофічні наслідки як для цивільного населення, так і для природного
середовища, а саме греблі, дамби та атомні електростанції. Водночас ряд
установок і споруд, що містять небезпечні сили, не згадані в цьому документі.
До таких об'єктів можна зарахувати хімічні заводи, заводи з виготовлення і
переробки ядерного палива, сховища ядерних матеріалів тощо. Під час проведення
оборони об'єктів, що містять небезпечні сили, дозволяється використовувати
зброю, здатну лише відбити напад противника на установки і споруди, що
користуються захистом. Тому заборонено розташовувати поблизу об’єктів, що
містять небезпечні сили, зброю, за допомогою якої можна здійснити напад на сили
противника, які проходять на деякій відстані від цих об’єктів.
З метою впізнання гребель, дамб, атомних
електростанцій, воєнних об’єктів, розташованих у цих установках або спорудах чи
поблизу від них, сторони, які перебувають у конфлікті, можуть позначати їх спеціальним знаком . Відсутність такого
позначення не звільняє жодну зі сторін конфлікту від її зобов’язань щодо
захисту зазначених об'єктів.
ІІІ. Закріплення матеріалу
Поміркуйте, як запобігти
порушенням норм МГП.
Які ще інші об’єкти
перебувають під захистом МГП?
Опрацювати теоретичний матеріал.
Коментарі
Дописати коментар