10 клас 22.10.2024 Захист України Збройні сили Другої світової війни (1939-1945 р. )

 10 клас 22.10.2024 Захист України

ТЕМА: ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКОГО ВІЙСЬКА.

Збройні сили Другої світової війни (1939-1945 р. ) 

I. Вивчення нового матеріалу

    У 1938 р. у місті Хуст на Закарпатті постала мілітарна організація "Карпатська Січ", яка після проголошення самостійності Карпатської України стала її національною армією і в березні 1939 р. чинила збройний опір угорській армії. Історія гідно оцінила героїзм українського воїнства у війні за Карпатську Україну.

    Створення українських військових частин, зокрема у складі Вермахту (батальйонів "Роланд" і "Нахтіґаль"), було пов'язано з намаганням керівництва ОУН мати свої власні збройні формування. Таким чином українські військові мали б змогу опанувати нові методи ведення бойових дій, тактику диверсійної та розвідницької роботи, вивчити сучасну зброю та амуніцію. Керівництво Організації українських націоналістів надіялося, що ці підрозділи стануть ядром майбутньої української армії і гарантом створення незалежної суверенної Української держави. Але подібний розвиток подій не входив у плани німецького керівництва. Коли ж у складі армій Вермахту ці батальйони звільняли Львів і зрозуміли, що нацистська Німеччина не планує надати українцям довгоочікуваний суверенітет, та більше, жорстоко розправилась з українською інтелігенцією у липні 1941 р., весь склад цих батальйонів перейшов до Української Повстанської Армії вже у 1942 р.

О. Ком'яхов. Вояк УПА, волинські ліси, літо 1944 р.

    УПА від самого початку структурувалася за зразком регулярних армій. Організаційна структура УПА була проста, але водночас достатньо гнучка, щоб можна було ефективно розподіляти людські та матеріальні ресурси, пристосовуючись до мінливих воєнних реалій та досягати значних бойових успіхів. Основною тактичною одиницею в УПА була сотня. До її складу входили три чоти, які складалися з трьох роїв. Рій налічував 10-12 вояків, озброєних одним легким кулеметом, двома-трьома автоматами та гвинтівками.

    В УПА існувала функціональна система командних призначень (ройовий, чотовий, сотенний, курінний, командир загону або тактичного відтинка, командир ВО чи групи, крайовий командир, Головний командир УПА).

    Головнокомандувачами УПА були генерал Роман Шухевич (псевдо - Тарас Чупринка, Тур, Дзвін та ін., убитий військами НКВС у 1950 р.) та Василь Кук (Леміш, Медвідь та ін., відсидів у радянських катівнях 6 років).

    Однією з найважчих проблем, з якою довелося зіткнутися командуванню УПА в ході її розгортання, була нестача старшинських (офіцерських) кадрів. Тому почали створювати власні підстаршинські та старшинські школи, які в підпільних умовах готували командні кадри для армії.

    Українські повстанці використовували лише трофейну зброю, переважно радянського виробництва, хоча була й німецька, польська, чеська, угорська зброя. Вояки УПА застосовували переважно стрілецьку зброю (пістолети і револьвери, ручні гранати, пістолети-кулемети, автомати (штурмові гвинтівки), ручні кулемети, протитанкові рушниці й гранатомети, артилерію, реактивну зброю) та ручні гранати.

УПА була в основному армією піхоти. У 1943-1944 рр. до її складу входили окремі сотні кінноти й артилерії.

    Рівень озброєння та воєнно-політична ситуація визначали характер військових дій УПА - уникнення генеральних боїв і партизанська тактика, рейди, диверсійні акції. Дії УПА мали на меті розв'язання кількох завдань: забезпечення себе всім необхідним для продовження бойових дій та захист мирного населення від окупантів. Саме завдяки постійному маневруванню та зміні місця постою упівці не давали ворогові змоги завдати потужного удару, а натомість самі здійснювали несподівані та дошкульні атаки.

    Одним із найяскравіших феноменів боротьби українських повстанців 1940-1950 рр. були криївки, які передовсім слугували схованками для підпільників. У них також розміщували шпиталі для поранених або підпільні друкарні.

    Головна мета творення УПА - побудова незалежної Української держави шляхом збройної боротьби проти окупаційних режимів, які панували на українських землях у той час. Відповідно головними противниками були нацистський та більшовицький тоталітарний режими, а також польські збройні формування, на протидії яким і зосередилася уся сила УПА та збройного підпілля ОУН. Важливими успіхами УПА були захоплення німецьких в'язниць і концтаборів, звільнення українських політичних в'язнів та інших полонених. На переломі 1943-1944 рр. УПА була найчисельнішою за весь час свого існування, об'єднуючи понад 40 тис. осіб, а також і підпільні кадри ОУН. Роком пізніше, після переходу фронту, вже в радянській дійсності, сили УПА зменшилися до 20-25 тис. осіб.

    УПА діяла великими силами до літа 1945 р., коли була змушена реорганізуватися через значні втрати серед особового складу. Протягом 1945-1946 рр. повстанці поступово перейшли від активних наступальних методів до оборонних. На кінець 1949 р., за наказом Головної команди УПА, сотні і курені було розформовано або демобілізовано і переведено у збройне підпілля. Проте боротьба тривала ще довго - останній бій повстанці дали окупантам 12 квітня 1960 р. на Підгаєччині.

    Силою УПА було те, що вона спиралася на розгалужену мережу ОУН, яка користувалася підтримкою населення. У створенні УПА брали участь старшини попередніх українських військових формацій. До неї вступали люди різних політичних переконань, релігій та національностей, що давало їй можливість виступати як загальнонаціональній силі.

II.  Скарбничка нових слів

Криївки, чоти, рій.

III. Питання для закріплення

1. Дайте визначення характеру військових дій УПА.

2. Назвіть завдання, які ставила перед собою армія УПА

3. Яка головна мета творення УПА.

IV. Домашнє завдання

Опрацювати новий матеріал.