5 клас 15.11.2024. (2 години)Технологічний процес обпилювання та шліфування. Складання виробу.

 5 клас 15.11.2024. (2 УРОКИ)

ТЕМА: Технологічний процес обпилювання та шліфування. Складання виробу.

І. Актуалізація знань учнів:

Які інструменти призначені для контролю якості виготовлених деталей?

Яку частину інструмента називають різцем?

II. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Як ви гадаєте, чи можна покращити якість обробленої поверхні?

III. Вивчення нового матеріалу.

1. Обпилювання поверхонь деталей.

Після виготовлення деталей з деревинних матеріалів їх поверхні ретельно зачищають різальними інструментами - рашпілями і вигладжують шліфувальними шкурками.

Технологічний процес обробки поверхонь деталі за допомогою рашпілів називають обпилюванням. Рашпіль – це напилок з крупною насічкою, призначений для обробки м’яких матеріалів.

                                   

Рашпілі бувають двох видів: з прямою насічкою та з дуговою. 

Плоскі рашпілі застосовують для обробки опуклих поверхонь: округлень, фасок, фігурних поверхонь.



Часто плоскі рашпілі використовують для вирівнювання торців заготовок. Однак необхідно слідкувати за тим, щоб волокна деревини з протилежної сторони не розщеплювалися.


Для обробки отворів та заглиблень, криволінійних поверхонь використовують круглі та півкруглі рашпілі.

                                      



    Завдяки великим впадинам між зубцями рашпіля з дуговою насічкою ним знімають значний шар матеріалу з поверхні заготовки. Дугоподібні зубці такого рашпіля врізаються у матеріал поступово, тому ним працювати легше, ніж рашпілем з прямою насічкою. Якщо в процесі роботи рашпіль забивається відходами, його очищають спеціальними щітками .

Під час роботи рашпілем необхідно стежити, щоб пальці руки, розміщені на хвостовику не потрапили між оброблювальною деталлю та корпусом напилка.

2. Шліфування поверхонь деталей.

Щоб надати виробам привабливого зовнішнього вигляду, підготувати їх до оздоблення і при цьому досягти більш якісного оброблення, ніж напилками, поверхню виробів шліфують. Виконують таку технологічну операцію шліфувальною шкуркою. Це багаторізцевий різальний інструмент, який складається з наклеєних на поверхню цупкого паперу або тканини дуже твердих дрібненьких частинок у вигляді зерен з гострими вершинами

Матеріали, з яких виготовляються такі зерна, називають абразивами.

Під час руху шліфувальної шкурки по оброблюваній поверхні кожне зерно діє як клин різального інструмента, зрізуючи при цьому її нерівності.

Від розмірів та кількості твердих частинок, наклеєних на одному квадратному сантиметрі шліфувальної шкурки, залежить якість обробки. Що більша кількість зерен припадає на один квадратний сантиметр поверхні шліфувальної шкурки, то з більшою чистотою здійснюється обробка заготовки або виробу.

                                     

Мал. 1. Шліфувальна шкурка: а - схематичне зображення; б - загальний вигляд

Для вищої якості обробки поверхні необхідно використовувати нову шліфувальну шкурку. На звороті аркуша або стрічки цього інструмента містяться певні написи: відомості про виробника, зернистість шкурки, умови її використання тощо (мал. 2).

При виборі шліфувальної шкурки слід звернути увагу на зернистість, яка позначається числом або числом з літерою. Що більше число, то більша кількість зерен наклеєна на одному квадратному сантиметрі основи шліфувального паперу, то дрібніші зерна, а значить, з більшою чистотою можна оброблювати поверхню виробу. Для шліфування виробів з деревних матеріалів краще застосовувати шліфувальні шкурки з номерами 100.. .140.

Шліфують поверхню деревини чи фанери за допомогою шліфувальної колодки (шліфка) або спеціального пристрою, на яких кріпиться шліфувальна шкурка (мал. 3).Щоб не пошкодити оброблювальну поверхню на основу колодки необхідно закріплювати повсть або інший м’який матеріал.


                               

                                       Мал.2.                                                            Мал.3  

Напрямок шліфування повинен збігатися з напрямком волокон деревини (мал. 4, а). Якщо шліфувати поперек волокон (мал. 4, б), утворяться подряпини. Спочатку вони будуть майже непомітними, але після покривання виробу лаком чітко вирізнятимуться й зіпсують зовнішній вигляд виробу.

                                                 

                                                  Мал.4 Шліфування поверхні

    Щоб зачистити дрібні деталі, їх рухають по шліфувальній шкурці. Великі деталі шліфують переміщенням бруска з шліфувальною шкуркою вздовж волокон деревини заготовки (мал. 5).

 
                                                              Мал.5.

    Нині великого поширення як на виробництві, так і в побуті набуло використання електрифікованих шліфувальних машин. Про будову, призначення та прийоми роботи такими інструментами ти дізнаєшся в подальшому на уроках трудового навчання.


Під час шліфування виробів необхідно додержуватися таких правил безпечної праці:

1.    На робочому місці не повинно бути нічого зайвого.
2.    Шліфування площинних заготовок виконувати на підкладній дошці.
3.    Не торкатися руками шліфувальної шкурки та гострих частин заготовки.
4.    Не здмухувати відходів, змітати їх тільки спеціальною щіткою.

    Обпилювання та шліфування деталей виконують для того, щоб надати виробу красивого вигляду та високої якості. Після цього виконують оздоблювальні та опоряджувальні роботи, про які дізнаєшся при вивченні наступних параграфів.

Правила безпечної праці при обпилюванні та шліфуванні виробів з деревинних матеріалів

1. Користуватися лише справним інструментом (ручка рашпіля має бути міцно насаджена на його хвостовик. Вона не повинна мати тріщин, сколів, а кільце – міцно триматись на ручці).
2. Укріплювати ручку на хвостовику так, як показано на малюнках 1,2 :
3. Знімати ручку рашпіля так, як показано на малюнках 3,4,5,6.

4. Під час обпилювання та шліфування стежити, щоб пальці рук не попадали в проміжок між інструментом та оброблювальною деталлю.
5. Бути уважним, не відволікатися під час роботи.
6. Тирсу та інші відходи прибирати щіткою-зміталкою. Забороняється здмухувати їх або змітати рукою

IV. Запитання для закріплення матеріалу

1.Який інструмент використовується для обпилювання деревини?
2. Яким інструментом виконують чорнову обробку деревини, а яким чистову?
3. Яку операцію називають обпилюванням?
4. Чому обпилювати і шліфувати фанеру потрібно вздовж волокон?

V. Домашнє завдання:

Вивчити прийоми обпилювання та шліфування фанери, правила безпечної праці з напилками та шліфувальними шкурками. Виконати тестову роботу.

VI. Тестові завдання

1. Який різальний інструмент використовують для чистової обробки деревних матеріалів?

А ніж
Б пилку
В шліфувальну шкурку
Г рубанок

2.    Для шліфування виробів з деревних матеріалів краще застосовувати шліфувальні шкурки з номерами

А 60.80
Б 100.140   
В 160.200
Г 220.240

3.    Пристосування, призначене для кріплення шліфувальн шкурки, називається

А шерхебель   
Б шліфок    
В рашпіль
Г абразив

4.    Як позначається зернистість шліфувальної шкурки?

А словом  
Б літерою
В числом
 Г числом і літерою

5.    У якому напрямку слід шліфувати заготовку?

А уздовж волокон
Б поперек волокон
В під кутом до волокон
Г коловими рухами

Відповіді надсилайте на адресу: viktorshur28101962@gmail.com

Не забуваємо вказувати прізвище, клас і дату роботи.


Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

6 клас 16.02.2022 Види та призначення тонколистового металу.

7 клас 05.02.2023 Технологія оздоблення виробів із деревини

7 клас 25 .09.2023 ПОНЯТТЯ ПРО ГРАФІЧНІ ЗОБРАЖЕННЯ. ЕСКІЗИ.